UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіалогічна множинність біблії (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2038
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Діалогічна множинність біблії

 

 

„Кожне велике і творче словесне ціле – це дуже складна і багатопланова

система відносин” [1, с.322]. Безперечно, Біблію можна окреслити як

„творче словесне ціле” з погляду концепції М. Бахтіна і розглядати, як

літературний текст, у якому реалізована розгорнута множина діалогів.

 

Але вже при першому поверховому аналізі Біблії виникає проблема чіткого

означення її діалогізму, яке ускладнюється низкою чинників і

особливостей, не властивих для інших текстів. Спробуймо вказати основні

з них.

 

Коли ми говоримо про діалогічну природу будь-якого твору мистецтва,

можемо розглядати її у синхронному та діахронному виявах: маємо на увазі

діалог автора з читачами (його сучасниками та попередниками або

наступниками), діалог твору з іншими творами того ж автора, інших

авторів у межах однієї епохи, однієї національної літератури чи інших

епох, інших національних літератур і т.д.

 

У Біблії навіть ці першорядні діалогічні зв’язки надзвичайно ускладнені.

 

Біблія – дуже об’ємна і неоднорідна книга, що складається із 66 окремих

книг, написаних у трьох частинах світу (Азія, Африка, Європа) трьома

мовами (давньоєврейською, арамейською, грецькою) упродовж близько 1600

років (від Мойсея, який жив близько 1500 р. до Р. Х., до авторів

новозавітних книг, які творили у рамках I ст. по Р. Х.) приблизно 40

авторами, що належали до різних соціальних верств: серед них були царі

(Давид, Соломон), люди з високою світською чи духовною освітою (Мойсей,

Ездра, Неємія, Ісая, Даниїл, Павло), а водночас і військовокомандувач

Ісус Навин, пастух Амос, рибалки Іван та Петро, лікар Лука та ін. Вони

писали частини Біблії у різних місцях та за різних історичних обставин.

Тобто формально читач має справу з кількома десятками авторів –

представниками різних дискурсивних практик – і з 66 укладеними в один

канон книгами різного функціонального призначення. Ці книги чітко

поділені на дві частини (Старий Заповіт та Новий Заповіт), які можна

розмежувати на вісім тематичних груп (по чотири в кожній частині). У

Старому Заповіті це: 1) книги Закону (П‘ятикнижжя Мойсея); 2) історичні

книги (Ісуса Навина, Суддів, Рут, книги Самуїла, Царів, Хроніки, Ездри,

Неємії, Естер); 3) поетичні книги (Йова, Псалми, Приповісті,

Екклезіаста, Пісня Пісень); 4) пророчі книги (їх 17 від Ісаї до

Малахії). До кожного з цих розділів створена паралель у Новому Заповіті

1) 4 Євангелії – основні законодавчі книги Нового Заповіту; 2) Дії

святих апостолів – історична книга; 3) послання – поетичні авторські

роздуми; 4) Об’явлення Івана (Апокаліпсис) – пророча книга.

 

Тематично Біблія охоплює усі сфери людського буття. До того ж її

текстова структура ускладнюється проблемою різножанровості – тут

міститься таке багатство літературних жанрів, якого нема в жодній іншій

книзі (серед основних можна виділити історичну хроніку (наприклад, книги

Царів та Хронік), сімейну хроніку (1Хронік), біографію (книга Неємії),

автобіографію (книга Ездри), пророчу промову (книги великих та малих

пророків), проповідь (проповіді Ісуса Христа у Євангеліях, проповіді

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ