UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛицарський турнір за … літературу (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2816
Скачало215
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лицарський турнір за … літературу

 

 

Відразу хотів би зазначити, що образний вислів, вжитий у назві, випливає

із самої суті предмета розмови. “Лицарями темної ночі” літературний

критик Сергій Єфремов у своїй книжці “Серед сміливих людей. З сучасного

письменства” (1911) охрестив молодих українських критиків, прихильників

нових літературних течій, а один з його адресатів – Микола Євшан –

повернув цю характеристику її авторові, назвавши свою рецензію на цю

книжку – “Лицар темної ночі” (“Українська хата”, 1911, № 10). Маємо,

отже, ситуацію у стилі романтизму чи навіть куртуазної поезії, з тією,

щоправда, різницею, що дамою серця виступає тут література, а в поєдинку

схрещувалася літературна зброя – поетичне слово.

 

Що ж викликало таке протистояння?

 

У літературному процесі постійно відбувається зміна естетичної

орієнтації, яка охоплює і горизонтальний (проблемно-тематичний пласт), і

вертикальний (жанрово-стильова система) вектори. Іноді цей процес

проходить поступово, стара система трансформується під впливом нових

віянь, але бувають періоди раптової зміни, і тоді виникає конфлікт між

устійненим, звичним, і тим, що приходить йому на зміну, що має оновити

літературне життя.

 

Цей процес перемикання кодів однієї семіотичної системи на іншу, коли в

літературному тексті – якщо розуміти текст як певний стан функціонування

літератури – виявляється його внутрішня суперечність, конфліктність,

“подвійний сенс”. З одного боку, у цьому тексті зберігаються сліди

попереднього канону, за якими стояли традиція і стереотипи сприйняття, а

з іншого – відбувається вторгнення елементів, які порушують чи й

руйнують усталену попереднім досвідом текстову систему. Отож, цілком

зрозуміло, що оскільки одні коди цього тексту переходової доби вступають

у суперечність з елементами дискурсу, який приходить їм на зміну, то

одні критики обстоюють тенденцію усталеності, інші – зміни, оновлення.

 

Така ситуація, власне, й склалася в українському літературному процесі

кінця ХIХ – початку ХХ ст., коли відбувалася переорієнтація від реалізму

до модернізму, викликавши різке протистояння між представниками та

прихильниками цих полярних тенденцій. Першу з них втілювала критика

Сергія Єфремова, другу – Миколи Євшана. Протистояння посилювалося тим,

що трансформація літератури – як тексту – відбувалася під помітним

впливом (вторгненням) ззовні. Цей процес не був унікальним, винятковим,

а радше відбивав закономірність такої переорієнтації. “Складність та

багаторівневість компонентів, що беруть участь у текстовій взаємодії, –

зазначає Юрій Лотман у статті “Текст у тексті”, – призводить до відомої

непередбачуваности тієї трансформації, якій піддається текст, що його

уводимо. Але трансформується не тільки він – змінюється уся семіотична

ситуація всередині того текстового світу, до якого його вводять.

Введення чужого семіозису, який перебуває у стані неперекладности, до

“материнського” тексту, приводять його у стан збудження: предмет уваги

переноситься з повідомлення на мову як таку, і виявляється явно кодова

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ