UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіографізм як методологічна проблема (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3490
Скачало232
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Біографізм як методологічна проблема

 

 

“Творчість і особа творця. Біографія і тексти… Досить давні, але ще й

досі не з’ясовані теми” [16, с. 9]. Перешкодою до розв’язання цих

перелічених Г. Сивоконем методологічних проблем є не так відсутність

належної наукової уваги до них, скільки безліч різнотлумачень самої

природи творчості і феномена творця.

 

Згадаймо хоча б метод Ш. Сент-Бева, сенс якого полягає в тому, що без

вивчення біографії автора, без знання умов його особистого життя не

можна аналізувати твору. Звідси й методологічний принцип біографічного

методу – “шукати в митцеві людину” [15, с. 48]. Саме проти цієї ідеї

Сент-Бева рішуче виступив Марсель Пруст. “Цей метод йде врозріз з тим,

чого нас вчить глибше пізнання самих себе, ( писав французький

культуролог. ( Книга ( породження іншого “я”, аніж те, що виявляється у

наших повсякденних звичках” [12, с. 36]. Знайомство з автором та

способом його життя, на переконання Пруста, аж ніяк не допомагає, а

заважає дослідникові мистецького твору, бо ж “я” творця заслонене для

знайомих іншим “я”, яке може багато в чому поступатися зовнішньому “я”

інших людей [12, с. 37].

 

Літературознавство ХХ ст. розробило низку істотних теоретичних концепцій

біографізму – питання про поєднання художньої творчості з її суб’єктом

вже давно перебуває в полі зору дослідників, і часом здається, так само

давно розв’язане. Однак, погодьмося з Г. Сивоконем, “не слід поспішати з

висновками на цей предмет” [16, с. 9]. І сьогодні надалі таємничою є

сама природа фундаментальної категорії теорії “людина-і-її-твір” (М.

Фуко).

 

У 20-ті роки ХХ ст. принципи біографічного методу Ш. Сент-Бева та

культурно-історична методологія І. Тена стали предметом наукової

полеміки між двома російськими вченими – О. Євлаховим та О. Скафтимовим.

За О. Євлаховим, “ні біографія художника, ні історія його батьківщини не

мають ні найменшого стосунку до його творчості” [5, с. 159]. Коментуючи

цю думку вченого, О. Скафтимов погоджується з тим, що митець і людина в

одній особі не одне й те ж, а тому не можна судити про твір тільки по

тому, якою людиною є його автор, як і про людину тільки за її твором,

однак це аж ніяк не усуває потреби аналізу переживань “у душі митця не

лише суто мистецьких, але й реально-людських” [17, с. 170]. Як

методологічний інструментарій для аналізу взаємодії творчості й творця

О. Скафтимов пропонує синтез теоретичного та історичного вивчення

літератури як естетичного феномену. “При теоретичному міркуванні про

митця, в авторі і має вивчатися лише митець… Але при генетичній

постановці питання однієї цієї сторони сутності людини-митця мало” [17,

с. 170]. Не можна, як на думку вченого, “іпостазувати” в живій людині

один бік її цілісної сутності, її можна лише теоретично виділити задля

деяких важливих і потрібних у даному випадку особистісних властивостей.

Таке теоретичне виокремлення і відбувається, коли ми, приміром,

кваліфікуємо, класифікуємо і поціновуємо світ мистецьких переживань. При

розгляді ж біографії – “живого життя духу” – ми можемо “спрямувати

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ