UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗаголовок у поезії Івана Франка з погляду рецептивної поетики (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2997
Скачало191
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Заголовок у поезії Івана Франка з погляду рецептивної поетики

 

 

Заголовок можна вважати, з одного боку, за найменшу, максимально

непередбачувану одиницю художнього тексту, за допомогою якої читач

несподівано сам у собі відкриває найнезбагненніші приховані можливості

щодо розуміння або інтуїтивного осягнення авторського задуму. Ця

непередбачуваність може мати різні форми й ступені свого вираження, тому

інколи автор буквально запрограмовує заголовок, переважно такий, який

зберігає за собою право на жанрову домінанту в тексті. Однак і жанрові

заголовкові формули митець може робити свідомо непередбачуваними,

задаючи хибний горизонт очікуваного і створюючи так ефект присутності

цілого тексту в його назві. Адже, якщо подивитися з іншого боку,

заголовок також є одиницею найвищого рівня, що стягує у себе практично

весь текст і навіть більше: всю позатекстову дійсність. Йому властиві

свої закони організації простору, часу й ритму; як “згорнутий” образ, що

стає символом під час читання, заголовок є чимось більшим за просто

розпізнавальний знак структури, пов’язуючи між собою різні сфери і

виміри життя та мистецтва. Назва твору є умовним орієнтиром, який

відмежовує ритми повсякдення від ритмів духовного світу митця. На цьому

свого часу наголошувала Н. А. Кожина, вважаючи заголовок за поріг й

одночасно межу нашого сприйняття [5,с. 167]. Про цю функцію заголовка

також дуже вдало висловився болгарський учений Цветан Раковський, який

пише, що заголовок є першим сигналом, на основі якого можна говорити про

самостійність і цілісність твору, і такою „зворотною силою”, згідно з

якою відбувається „пригадування” інших структур і творів, першою межею

між двома мовними середовищами, яка розділяє реальність від фіктивного

світу [9,с. 61].

 

Мова насамперед піде про ритм заголовка і чи таке явище може бути одним

із аспектів дослідження у сфері рецептивної поетики. Під поняттям „ритм

заголовка” пропоную розуміти такий набір світоглядно-естетичних та

емоційно-експресивних „зарядів”, які мимоволі впливають на читача, як

тільки він зустрічається поглядом із назвою твору. Кожен заголовок

творить свій специфічний ритм, загалом відмінний від ритмічної

організації вірша в цілому, хоча й гармонійно пов’язаний з його

римострофічним комплексом, причому настільки тісно, що навіть

відсутність заголовка у ліричному творі аж ніяк не свідчить про

відсутність його ритму. В цьому випадку ритм заголовка переходить в один

зі своїх різновидів – фабульний, що реалізується у першому рядку вірша.

“Порозуміння” із текстом відбувається відразу ж, із першим зіткненням –

у його названій “речі”, причому цей акт настільки тривалий, що,

практично, все сказане в першому рядку (наприклад, Франкове “Безмежнеє

поле в сніжному завою...”), без перебільшення, рівноцінне змісту цілого

вірша. Ця функція назви-рядка сприяє витворенню специфічної фабули в

ліриці, згорненої лише до ситуації-штриха: можна не читати цілого

поетичного твору, скажімо зі збірки “Зів’яле листя”, щоб з першого ж

рядка скласти собі враження про основну тональнісну лінію її циклів –

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ