UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПостмодернізм і притча: Error facti, або ймовірність \"Неможливого\" (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3684
Скачало270
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Постмодернізм і притча: Error facti, або ймовірність "Неможливого"

 

 

Для поціновувачів чітких і точних дефініцій у літературознавстві

заявлена тема, ймовірно, звучатиме парадоксально: ставити в титулі

дослідження поряд несумісні поняття – це звучить оксюморонно. Бо таки

дійсно: з першого-ліпшого словника дізнаємося, що притча – дидактичний

жанр, а в будь-якому часописі, що висвітлює гуманітарні проблеми

сьогодення, прочитаємо, що література постмодернізму – аідеологічна,

недогматична, антиканонічна і под., тобто принципово неповчальна.

 

То, можливо, помилка у факті? Чи можна вести мову про жанр притчі в час

постмодернізму? Про яку „пам’ять жанру” (М. Бахтін) може йтися, коли

його канони (сукупність стійких рис того чи іншого жанру) – принаймні

так, як вони бачаться у світлі найближчих традицій – в постмодерному

світі, з його інформаційною полінасиченістю та розмиванням усіляких меж,

не просто важко піддаються фіксації, але часто атрофуються?

 

Щоб відповісти на ці запитання, спершу визначімо координати, від яких

рухатиметься дослідження. Це важливо у випадку з постмодернізмом,

оскільки, як зазначив нещодавно Я. Поліщук, щоразу, коли вживають слово

„постмодернізм”, хочеться перепитати в автора, що він має на увазі [11,

c. 8].

 

Постмодернізм – культурна епоха з еклектичною світоглядною парадигмою,

яка на ґрунті різних суспільно-культурних регіонів

(західноєвропейського, північно- та південноамериканського,

східноєвропейського) виявляє свою варіативність. Ця епоха визначається

ситуацією недовіри до будь-яких окремішніх культурних концепцій, увагою

до естетики палімпсесту, полісемантичністю та інтертекстуальністю

культури, втратою віри у вищий сенс існування людини, релятивізмом,

тотальною розгубленістю особи перед власним існуванням. Фрагментарність,

пастишевість, нецілісність структури художнього твору, вважаємо, –

вторинні ознаки постмодерністського мистецтва, а, отже, не можуть бути

орієнтиром для розмежування його сутнісних рис. Постмодернізм – це не

тільки стратегії письма (останні – лише один із можливих

філософсько-культурологічних описів стану сучасної культури).

Найважливіші ознаки художньої літератури постмодернізму – світоглядного

характеру. Вони виходять із тріади „деміфологізація – дезорієнтація –

деперсоналізація”. Світоглядні домінанти, так чи інакше оприявлюючись у

літературній творчості, формують художні світи, які можна згрупувати у

три основні типи: класицистичний (співвіднесення мистецтва насамперед зі

сферою розуму, прагнення до нормативності, контрольованої розумом,

іронічне перепрочитання всього літературного паноптикуму, пародія і

пастиш), романтичний (відчуття розриву між хаотичною дійсністю та

ідеалом, зведення життя до граничних контрастів, емоційна напруга на

противагу аналітичній узагальненості, нерегламентована широта та

свобода, хаотичність, відчуття розчиненості власного „я” у світі, де

„апокаліпсис уже відбувся”) та реалістичний (заглиблення в емпіричну

дійсність з метою пізнання хаотичного постмодерного світу, пізнання,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ