UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСюрреалістичні видіння в поезії Емми Андієвської (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4659
Скачало245
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сюрреалістичні видіння в поезії Емми Андієвської

 

 

Вихід за логічно структуровану свідомість для безпосереднього контакту

із сутністю явищ і взаємодії зі світом спричиняє здатність розуму Поета

конструювати безкінечну кількість світів: страшних, малозрозумілих,

взагалі неосяжних – адже кластер прийнятних форм на означення семантики

речей під дією соціальних обставин набуває історичних трансформацій. І

часто найабсурдніші твори мистецтва набували статусу „геніальних” в

умовах перерозподілу ролей. Справжній творчий процес завжди відбувається

на несвідомому рівні як взаємодія із семантичними полями внутрішнього

духовного досвіду митця і відтворення досвіду через символічно-архетипні

образні структури. Адже символ, з одного боку, – це первісна експресія

несвідомого, з іншого – ідея, котра співвідноситься з найвищим

передчуттям свідомого інтелекту. А такі форми, як архетипні символи,

проростають із глибин забуття, щоб виразити назовні таке передчуття

свідомого інтелекту і найвищу інтуїцію духу.

 

Найяскравішою авторкою сюрреалістичних видінь у поетичному мистецтві

справедливо вважають Е. Андієвську. Її поезія ще зовсім непрочитана,

оскільки не осягається здоровим глуздом. Щоб зануритися в окремий світ

письменниці, потрібно мислити ірраціонально, застосовуючи своє

інтуїтивно-духовне споглядання й пізнаючи безмежність власного

несвідомого, звільнитись від страхів, що перешкоджають пізнавати

лабіринт її творчості.

 

Ментальна основа її українськості – у генетичному коді мови.

Неповторність лексики поетичного деміурга-Андієвської полягає в

очудненні українських слів і поверненні прапервісної семантики мови. З

ресурсів несвідомого письменниця явила стільки невідомих сучасним

українцям слів, що доводиться дошуковувати етимологічні сутності або

вбачати „чисті ідеї” згадуваних речей. Письменниця ніби володіє

генетичним кодом пам’яті, що міститься в універсальності „Слова-Логоса”.

Очевидно, тому поезія Е. Андієвської не підлягає наслідуванню, для якого

потрібно мислити настільки ж неординарно, як і мати мужність жити

божевільно – за законами „сюрреальності”.

 

І. Фізер писав, що поезія Е. Андієвської автохтонно українська і своєю

мовною фактурою відлунює глибинний шар української стихії, витікаючи з

єдиного потоку української колективної свідомості. Слово для поетеси –

багатофункціональний код, який у структурі вірша – самостійно та у

сполуці з іншими кодами, зумовлює його поліфонічність і полісемічність.

Авторка знає потебнянський секрет внутрішньої форми слова (велику

асоціативну здатність слів через їхню змістову подібність).

 

Для Е. Андієвської творити – означає перебувати в стані медитації, візії

того, що треба написати або намалювати. Такий творчий процес важко

осягнути раціонально, оскільки поезія художниці лише інтуїтивно наближує

реципієнта до образності, щоб споглядати невидиме, перебувати за межами

відчутного, розчиняючись у Порожнечі, присутній при сотворінні Всесвіту.

Відбувається трансформація мислення і розуміння, де слова втрачають свою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ