UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЦикл “Веснянки” І.Франка: жанр і композиція творів) (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось43104
Скачало710
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Цикл “Веснянки” І.Франка: жанр і композиція творів

 

 

Українські романтики першої половини ХІХ ст., збагачуючи нову літературу

народнопісенними жанрами, запозичили й жанр веснянки, зберігаючи й назву

його. Так, у М.Шашкевича є вірш ”Веснівка”, в Афанасьєва-Чужбинського

“Весна”. Спільне в літературних поезіях з народною піснею – мажорна

картина природи, фольклорні засоби образності й силабічний вірш. Але

формувалися й відмінності. Літературна веснянка базувалася на антитезі:

етюд природи подавався в контрастному зіставленні зі сумними деталями

соціального буття народу. Ця ознака, як типова структурна спільність,

утвердилася у віршах поетів другої половини ХІХ століття: у Л.Глібова

(“Моя веснянка”), в І.Манжури (“Весна” і “Веснянка”), у М.Вербицького

(“Веснянка”).

 

П.Грабовський та І.Франко написали цілі цикли під назвою “Веснянки”, але

не всі їхні твори відповідають усталеним на той час прикметам жанру. В

поезіях авторів масштабного таланту дуже чітко виявляється, як

формотворчий чинник, особистість митця. Особливо це стосується І.

Франка. Сам він, пізніше досліджуючи історико-літературний процес,

зокрема творчість Т.Шевченка, помітив, що серед факторів, які зумовлюють

зміни існуючих жанрів й народження нових, важлива роль належить

“індивідуальності і вдачі” поета, своєрідності його світосприймання,

оригінальності й потужності таланту.

 

Вже на початку творчого шляху І.Франка геніальні творчі можливості

вирізьблювалися в органічному зв’язку з високою національною свідомістю,

глибоким вболіванням за долю народу, готовністю на самопожертву в ім’я

відродження незалежної України. Всі ці прикмети патріота найперше в

усій повноті знайшли відображення у вірші “Не пора, не пора...”,

написаному водночас з деякими веснянками 1880 р. Характерні риси

авторської особистості та його хисту не могли не позначитися на жанрових

формах збірки “З вершин і низин”.

 

Перший вірш циклу ”Веснянки” “Дивувалась зима” вражає передусім

незвичайністю ліричного персонажа. Ним є персоніфікована пора року. Крім

того, цей герой сповнений негативних для загалу людей прагнень та

почуттів, джерело яких у весняному пробудженні природи. Естетична форма

розкриття внутрішньої сутності ліричного персонажа – медитація з

питальними інтонаціями, які сприяють формуванню образу ще впевненої у

своїх силах зими: “Як посміли над сніг / Проклюнутись квітки / Запахущі,

дрібні?” [1; т.1; с.25]. Після цієї репліки роздуми зими змінюються

коротким повістуванням, в якому носієм ліричного настрою стає

об’єктивний свідок поведінки зими і процесів у природі – розповідач.

Цілісність всієї поезії досягається тим, що повторюваний на початку

перших чотирьох строф вислів “Дивувалась зима” звучить і в кінцівці

твору як завершення емоційно-мислительної рефлексії ліричного

персонажа, який визнав свою поразку у герці з весною:

 

І найдужче над тим

 

Дивувалась зима,

 

Що на цвіт той дрібний (курсив наш. – Ф.П.)

 

В неї сили нема [1; т.1; с.26].

 

Вірш “Дивувалась зима”, крім того, що поєднує в собі два естетичні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ