UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМодерна пропозиція поетів київської школи (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13683
Скачало890
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Модерна пропозиція поетів київської школи

 

 

У середині 50 – на початку 60-х років ХХ століття українське суспільство

охопив процес часткової демократизації, найяскравішим виявом якого в

СРСР стало розвінчання культу Сталіна. Така демократизація так чи інакше

охопила всі суспільні форми та інституції й призвела, зокрема, до

зменшення тиску ідеологічної цензури в літературі. У поезії, яка першою

– швидко й тонко – відчула нову суспільну атмосферу, це зменшення

призвело до посилення суб’єктивного авторського начала. Послаблення

вульгарно-соціологічного “зашморгу” дало нове, глибше дихання,

спричинилося до “третього цвітіння” старших майстрів поетичного слова –

М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка, М. Бажана та ін. Водночас у надрах

української культури ферментується і заявляє про себе рух, який пізніше

отримав назву шістдесятництва. Поетичні збірки Л. Костенко, І. Драча,

В. Симоненка, М. Вінграновського, В. Коротича, Б. Олійника виявляли нову

художню свідомість. Вона, за спостереженням М. Ільницького,

“...проголосила своїм кредо правду, своїм героєм – людину, заговорила

про складні “парадокси доби”, болі народу, спричинені кривдою,

несправедливістю, приниженням національної та людської гідності”

[1; c. 29]. Слід сказати, що попри таку магістральну етичну скерованість

(актуальну в історичному часі), поезія шістдесятників у певних випадках

прагнула розглядати емпіричний факт у філософському осмисленні. Не

вдаючись у подробиці й не торкаючись усіх нюансів даного явища, зробимо

головний висновок – в естетичній перспективі – щодо художньої свідомості

поетів-шістдесятників. Ці поети, виступаючи проти культу в літературі,

зокрема проти надмірного соціологізму в літературі, використовували цей

же соціологізм (уже в розумних межах) з іншою художньою метою. Так той,

хто вирушає на війну, незалежно від інтересів, які він обстоює, бере до

рук зброю й послуговується певними військовими правилами й принципами.

Отож, поети-шістдесятники так чи інакше оперували суспільними поняттями,

апелювали до широких народних мас, сприймали владу історичного

детермінізму як цілком “природне” явище. Їхня поетика позначена такими

рисами, як риторичність, алегоричність, чіткість асоціативних ходів,

підвищена емоційність тощо.

 

У середині 60-х років у Києві виникає група поетів, які виявляють

цілковито іншу художню орієнтацію, послуговуються інакшими естетичними

критеріями. Ці поети, на думку В. Моренця, не закликають бути вільними

(як поети-шістдесятники), а є ними; вони творчо реалізують свою

внутрішню свободу. У свідомості представників Київської школи свобода

творення цілком органічно перепліталась з естетизмом – вихідною позицією

поетичної діяльності. Без голосних маніфестацій, з глибокою внутрішньою

переконаністю “кияни” почали невідступно сповідувати принцип соціально

незаанґажованого мистецтва; творити в найпрямішому та найповнішому

значенні цього слова; “будувати” поезію за її ж внутрішніми законами.

Вирішальним моментом, на нашу думку, у виникненні феномену Київської

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ