UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблема кохання як творчої спроможності в українській поезії 90-Х роках XX ст. (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3234
Скачало268
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблема кохання як творчої спроможності в українській поезії 90-Х роках

XX ст.

 

 

У переважній більшості критичних відгуків та аналітичних студій сучасної

української поезії трапляються теми культурної кризи, руйнування

традиційних цінностей, переосмислення культурних канонів, стилістичних

пошуків молодих митців тощо, так чи інакше пов’язаних з

ідентифікаційними процесами: „духовний стан нового покоління

письменників... сильно нагадує митарства блудних синів” [6, с. 7]; „Поет

покидає кафедру проповідника” [1, с. 4]; „Поезія в сучасному світі

зазнає кризи власної ідентичності (...) змінився соціальний статус поета

як такого, змінилося (відверто кажучи, розтануло) його культурне та

метафізичне над завдання” [13, с. 56]. Цікаво, що майже всі сучасні

критики описують культурну й літературну ситуацію 90-х як кризову,

занепадницьку, навіть катастрофічну: „Нова поезія, як мазохістична душа,

відкриває нам світ, де вона приречена конати...” (В. Виноградов [4]);

„Сто літ самотності української літератури лиш починаються...” (Ю. Гудзь

[7]); „Сучасність занурюється у варварство нових темних часів”

(І. Старовойт [15]); „Вони (митці 90-х років. – Н. Л.) мусили прийняти

на себе печать доби великої депресії, доби руйнування культури”

(О. Кажан [10]); „естетика дев’яностиків формувалася в умовах

національно-демократичного паралічу” (В. Даниленко [8]) і таке інше.

Тобто так чи інакше визнається специфічність тієї культурної ситуації, у

якій опинилися поети 90-х, – ситуація „виживання”, тривання на межі двох

культурних парадигм, необхідність вироблення нових чи оновлення наявних

форм осмислення світу: „Вони опинилися далі, ніж позначка зеро, у

від’ємній площині, у анти традиції”, за визначенням І. Старовойт [16,

с. 123], яка сама належить до покоління 90-х і вважає, що це покоління

перебуває „всередині епохального літературного зсуву...” [15, с. 141], і

це зумовлює особливості його розвитку.

 

Означена культурна ситуація зумовлює й аналіз сучасної поезії, який

зосереджується насамперед на подібних, знакових для митців 90-х років

темах і проблемах. Але майже зовсім поза увагою дослідників залишаються

„другорядні”, маргінальні теми. Однією з них є кохання, точніше його

художня рецепція, адже порівняно із серйозними культурними та

соціальними зрушеннями в суспільстві, поряд із громадянською лірикою та

потребою ґрунтовного переосмислення засад українського національного

буття тема кохання ніби відсувається на другий-третій план. Оскільки ж

якраз маргінальні теми в літературному творі мають властивість

увиразнювати художній світ письменника, ми поставили за мету простежити

особливості виявлення кохання як проблеми в українському поетичному

світі сьогодні, коли і цей світ, і сам поет у ньому опинилися перед

реальною загрозою духовної смерті.

 

Вибірковий аналіз поетичних творів окремих яскравих представників

сучасної української літератури, зокрема т.зв. покоління 90-х років,

показує, що тема кохання в їхній творчості так чи інакше присутня. І

виглядає вона, на перший погляд, цілком традиційно – кохання поділяється

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ