UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХудожній переклад: діалог національних культур, історичних епох та мистецьких світів(реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3807
Скачало407
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Художній переклад: діалог національних культур, історичних епох та

мистецьких світів

 

 

Злам тисячоліть, позначений численними війнами, природними катаклізмами

та кризовими ситуаціями виявив інший — значно критичніший злам —

людської душі. Прискорений науково-технічний прогрес, поява новітніх

технологій докорінно змінили світову карту. Сьогодні людство і кожна

особистість виявилися на “перехресті” мов, культур, епох, ситуативних

контекстів, реальних і віртуальних вимірів. Світ перебуває у стані

глобального нерозуміння — між окремими особистостями, між поколіннями,

між статями, між суспільними станами, між націями і народами, між

конфесіями, між Заходом і Сходом, між Європою та Новим світом. У науці

відчувається тертя між точними та гуманітарними сферами; у мистецтві —

непорозуміння між різними стильовими течіями, напрямами, формами

мислення.

 

У комунікативному просторі точиться окреслена Р. Бартом “війна мов”, де

“ми всі розуміємо один одного, але комунікації між нами нема, — у

кращому випадку лише ліберальне використання мови” [1, с. 536]. Таке

“ліберальне використання мови” створює ілюзію спілкування, що насправді

є одним з двох окреслених Бубером [4, с. 102-108] випадків

“несправжнього діалогу”: це або механічне передавання інформації, або ж

монолог, замаскований під діалог. У багатьох сферах комунікації давно

утвердилася думка, що “безперервний діалог між різними культурами не

може здійснюватися без внутрішнього тертя. До справжнього сплаву справа

тут не доходить, оскільки супротивні сили можуть діяти, лише відстоюючи

своє місце одна проти іншої. Навіть коли досягнута досконала гармонія

або ж коли вона здається досяжною, зберігається сильна внутрішня

напруга” [11, с. 123].

 

Водночас усе частіше звучить обнадійлива думка, що не слід

зосереджуватись лише на проблемі протистояння, “необхідно також побачити

можливості його вилікування, його своєрідного “катарсису”, “очищення”

[11, с. 124]. Такого “катарсису” можна досягти лише через

“співпереживання”, що походить зі “співрозуміння”, із розуміння Іншого:

зрозуміти його в його мові, спілкуватися з ним його мовою, перекласти

свої думки на його мову, зустрітись з ним у його “домі буття”. Сьогодні

проблема перекладу перестала бути суто лінгвістичною, вона стала радше

проблемою семіотичною, світоглядною. Але оскільки всі коди, з якими

доводиться мати справу перекладачеві (код символів, код культури, код

історії тощо), заземлені в мові, то мова стала головною відправною

точкою в розв’язанні проблеми порозуміння, у пошуках ключа до

налагодження справжнього діалогу зі взаємною спрямованістю обох сторін.

 

У мові історичні перекази та сучасний лад життя становлять єдність

світу, в якому ми живемо; крізь мову ми сприймаємо культуру та історичні

традиції, природні даності нашого існування, наших світів, — усе це

утворює той герменевтичний універсум, у якому ми не замкнені, навпаки:

до якого ми відкриті. “Ми є мовленням: можемо одне одного вислухати. Ми

є мовленням — а це водночас означає, що це мовлення нас об’єднує. Те, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ