UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетодологічні питання міжвоєнного періоду в історії літератури (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3888
Скачало310
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Методологічні питання міжвоєнного періоду в історії літератури

 

 

На початку 1874 року з’явилася друком розвідка Фрідріха Ніцше „Про

користь та шкідливість історії для життя”. Німецький філософ розглядав

різні концепції розуміння історії й сміливо давав свої пояснення і

пропозиції. Цей текст також має завдання поставити питання про наслідки

введення міжвоєнної епохи як чергової ланки до історико-літературного

процесу в Україні. Яких позитивних результатів слід очікувати від такого

явища? Наскільки думка про існування такого періоду в історії

української літератури обґрунтована? Спочатку треба розглянути питання

про виокремлення міжвоєнного періоду в інших літературах (адже Україна,

хоч і позбавлена державності, протягом своєї історії належала до

європейської культури і брала участь у всіх вагомих процесах

європейського культурного простору).

 

1. Як це робиться в Європі?

 

Народи Європи болісно пережили катастрофу Першої світової війни. У

деяких країнах пам’ять про події 1914–1918 рр. ще донедавна здавалася

сильнішою, аніж події періоду 1939–1945 рр. Так сталося, наприклад, у

Франції, яка чотири роки, від 1914, вела війну на своїй території, а під

час Другої світової війни боролася за волю лише кілька тижнів 1940 року

та неповний рік від літа 1944. Цікаво буде подивитися й на літературу

цих країн, які лишилися осторонь воєнних дій, зберігаючи в часі

світового конфлікту свою нейтральність (напр., Данія, Іспанія). Треба

також пам’ятати про автономію мистецтва – важливі політичні події мусять

бути пов’язаними з появою нових літературних течій та чергового

покоління письменників.

 

Особливим випадком є англійська література. Великобританія була чільним

учасником обох конфліктів, тобто межі 1918–1939 рр. важливі в історії

англійської нації. Однак факт, що обидві війни обминули територію

Англії, дає змогу подивитися з певної дистанції на весь період. Група з

Блумсберри, особливо Литтон Стрейчі (1880–1932) й Вірджинія Вулф

(1882–1941), за словами її представника, Едварда Морнґана Форстера, „чи

не єдиний справді інтелектуальний рух у всій англійській цивілізації”,

виникла цілком стихійно ще перед 1914, отже, міжвоєнний період у її

випадку був лише продовженням творчого злету членів групи. Вагомою межею

стала натомість наступна війна, оскільки в середині 1940-х років справді

відбувається зміна літературних генерацій (умирають Герберт Джордж

Веллс, В. Вулф, Джеймс Джойс, дебютує Івлін Во), через кілька років

з’являються „сердиті молоді люди”, естетика яких цілком відмінна від

художніх пошуків покоління 1920–1930-х рр., так само, як і тематика

творів. Польські автори історії англійської літератури також не

виділяють міжвоєнного періоду [14].

 

По цей бік „Англійського каналу” літературна ситуація виглядає простіше.

Уже в 1930-х роках французькі літературознавці усвідомлювали, що

мистецтво початку ХХ ст. стало минулим, а перед їхніми очима з’являються

нові, досі неокреслені течії, писати починає ще невизначене покоління,

до літератури входить зовсім нова тематика тощо. Першою спробою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ