UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРецепція французького сюрреалізму в українській літературі 1920-1930-Х років (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3851
Скачало340
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Рецепція французького сюрреалізму в українській літературі 1920-1930-Х

років

 

 

Сьогодні про сюрреалізм можна говорити як про конкретно-історичний

художній напрям і як про особливий тип дискурсу чи самостійну філософію.

Історія сюрреалістського руху починається 1922 р., коли один з дадаїстів

Андре Бретон ініціює створення “Конгресу захисту й визначення перспектив

Нового духу”. Відмова Трістана Тцара брати участь у цій акції

символізувала кінець дадаїстського експерименту в літературі. Перший

маніфест сюрреалізму був опублікований 1924 р., але вже в дадаїстських

журналах друкувалися тексти, які згодом були оголошені сюрреалістськими.

 

Серединою 1920 – початком 1930-х рр. датовано перші спроби ознайомити

українського читача з новим явищем у світовій літературі. Ці поодинокі

статті в пресі навряд чи можна назвати розвідками з історії ще молодого

літературного руху або дослідженнями поетики сюрреалізму. Сюрреалізм був

прямим нащадком Дада: він успадкував його нігілістичний пафос, але

запропонував позитивну програму нового, надреального мистецтва. Дадаїзм

був так само непопулярний в українському літературознавстві, і тільки

Трістан Тцара міг би похвалитися публікацією в одному з численних

футуристських альманахів “Семафор у майбутнє” (1922). Незважаючи на це,

сюрреалізм був представлений українському читачеві саме як безпосереднє

продовження дадаїзму, як один з останніх етапів розвитку літератури,

породженої Першою світовою війною.

 

Одна з перших оцінок сюрреалізму як літературної групи чи школи належить

в українській критиці А. Лейтесу, авторові скромної замітки “Сюрреалізм”

в газеті “Культура і побут” за 30 січня 1926 р. [див.: 4, с. 5]. Критик

подає дещо спотворений портрет сюрреалістів, явно утрируючи їхні

симпатії до комунізму й російського пролетаріату. А. Лейтес ґрунтує свої

твердження на маніфесті “Революція передусім і завжди!” (1925), не

вказуючи його назви, але зазначаючи видання і точну дату появи (газета

“Humanite” від 8 листопада 1925 р.). Ініціатором маніфесту виступила

група Clarte; це був перший крок до зближення сюрреалістів з Французькою

комуністичною партією, яке, зрештою, і призвело до внутрішнього розколу

руху. Очевидно, що саме цей маніфест спровокував статтю А. Лейтеса: між

появою цих двох публікацій минуло ледве три місяці, хоча група

сюрреалістів голосно заявила про себе вже кілька років тому. Саме

ідеологічний момент визначив основні оцінки в замітці українського

критика.

 

Маніфест у газеті “Humanite” А. Лейтес вважає першим серйозним і

осмисленим учинком сюрреалістів: “Тут немає наплювательського анархізму,

кафешантанного нігілізму і специфічного богемського трюкізму, що

характерні для крайнього лівого флангу французьких поетичних угруповань.

Сюрреалізм… категорично стає проти індивідуалізму і цілком переходить на

ґрунт економічного матеріалізму. (…) Свою сюрреалістську

літературно-інтелектуальну революцію… сюрреалісти не мислять поза

проблемою пролетарської революції і свою остаточну літературну перемогу

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ