UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрансформація образу агасфера у сучасній художній літературі (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1739
Скачало213
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Трансформація образу агасфера у сучасній художній літературі

 

 

Біблію справедливо називають супутницею людства. Протягом двох

тисячоліть вона є предметом вивчення і невичерпним джерелом натхнення

для митців усього світу. Звернення письменників ХХ ст. до біблійних тем

– явище не випадкове і не кон’юнктурне. Воно органічно вписується у

тривалу традицію, перші спроби якої знаходимо ще в античних авторів.

Особливої популяризації в сучасній літературі набули біблійні сюжети й

образи, що інтерпретують проблему амбівалентності людини. І хоч таких

образів порівняно небагато, вони не втрачають своєї актуальності

сьогодні, а тому постійно присутні в художніх текстах. До переліку таких

образів ми зараховуємо і персонажа християнської легенди Агасфера або

Вічного Жида, який, на відміну від інших традиційних сюжетів та образів

літератури ХХ ст., залишається поза увагою критиків [3], що й зумовило

актуальність нашого дослідження. Ми ставимо перед собою такі завдання:

з’ясувати причини звернення сучасних авторів до образу Агасфера,

визначити особливості інтерпретації цього образу в художніх текстах,

зокрема дослідити розбіжності між легендарним та сучасним мистецьким

його трактуванням.

 

Нагадаємо, що “Агасфер” – стилізоване біблійне ім’я, довільно запозичене

із старозавітної легенди про Есфір (де єврейське “?hashw?roch”

вживається як ім’я перського царя Ксеркса); у ранніх версіях легенди

трапляються й інші імена – Еспера-Діос (“надійся на Бога”), Бутадеус

(“той, хто вдарив Бога”), Картафіл [7, с. 46]. Згідно з легендарним

сюжетом, Христос дорогою на Голгофу ніс важкий дерев’яний хрест

(знаряддя страти). Шлях до місця розп’яття був довгий і важкий.

Знесилений Христос хотів спертися на стіну одного з будинків, аби

перепочити, проте власник будинку на ім’я Агасфер не дозволив. Під

схвальні вигуки фарисеїв він образливо і безжально наказав йому йти

далі. За такий вчинок Агасфер був приречений безупинно блукати, очікуючи

другого пришестя Христа, оскільки лише Він може зняти з нього покарання.

 

Х. Керлот датує виникнення легенди про Вічного Жида періодом пізнього

середньовіччя [4, с. 122], яке характерне багатством апокрифічної

літератури, яка є формою актуалізації і осмислення тих чи інших аспектів

Євангелія. Потреба такого осмислення не згасла й після того, як

біблійний канон був остаточно закріплений. Водночас на виникнення

легенди помітно вплинули релігійно-міфологічні уявлення про те, що,

по-перше, деякі люди не підпорядковуються загальному законові смертності

й перебувають у стані очікування есхатологічної розв’язки (згідно з

Біблією, це стосується Єноха та Іллі), а по-друге, що така доля має

спіткати очевидців першого пришестя Христа (див. Матв. 16, 28). Водночас

можна помітити ремінісценцію старозавітного мотиву прокляття Каїна,

якого Ягве прирікає на поневіряння, але забороняє позбавити його життя

(Бут. 4, 10-15).

 

У легенді про Агасфера знайшли відображення і деякі моменти, пов’язані

зі ставленням середньовічних християн до євреїв. Євреїв вважали за

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ