UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТопос дороги: поетика, рецепція (Проза Володимира Винниченка) (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3031
Скачало234
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Топос дороги: поетика, рецепція (Проза Володимира Винниченка)

 

 

Як і кожне визначне явище, творча манера Володимира Винниченка не

надається до вичерпного, тим паче однозначного тлумачення. Зміна кута

сприйняття певного твору чи проблеми, актуалізованої автором,

модифікація контексту інтерпретації спричиняє потребу нового прочитання

або нововідкривання ніби знайомого тексту. Таке до певної міри

тенденційне читання підтверджує тезу А. Компаньона про те, що цей процес

має „характер вчування, самопроекції, самоототожнення” [6, с. 169] і тут

читач „вільний, повнолітній і незалежний; його мета не стільки зрозуміти

книгу, скільки зрозуміти себе самого через посередництво книги; але й

книгу він може зрозуміти лише настільки, наскільки завдяки їй розуміє

сам себе.” [6, с. 169-170] Можливо, саме тому письменницькі феномени

досліджують максимально ретельно, у різних проблемних площинах, що кожен

інтерпретатор відкриває актуальні для нього особистісні проекції

художнього світу на реальне сприйняття цього світу та його

потрактування.

 

Зазвичай художній світ твору (творів) моделюється на основі власне

авторського світовідчуття, словесного закорінення його моментального

естетичного стану, формально спирається на подію, факт, явище реальної

детермінації, однак на рецептивному рівні дає змогу робити

спостереження-узагальнення значною мірою гіпотетичні, ймовірні у певному

форматі. Один із елементів дослідження художнього твору, а саме його

мікропоетикальний складник, дає перспективу для оптимального зважування

формально-змістової сутності твору з проекцією на сугестивне та

раціональне сприйняття, і далі – на параметри контекстного вивчення

деякої проблеми.

 

Одне із дослідницьких припущень стосується привабливого з багатьох

міркувань чинника структурування художнього матеріалу: топосу дороги в

певному текстовому масиві. Залучення до аналізу кількох творів одного

автора дає підстави проводити мікротипологічне зіставлення з тим, аби

звести окремі образи до певної системи. Мала проза В. Винниченка

пропонує досить цікавий ґрунт для сприйняття та інтерпретації знакового

сенсу дороги як константи кількарівневої організації художнього світу

прозового твору.

 

Якщо погодитися із твердженням, що рання проза В. Винниченка стала

основою для розгортання епічно-драматичного мислення автора впродовж

творчого шляху [3, с. 94], то варто було б зупинитися на розширенні

семантики дороги як емоційно-екзистенційного форманту. Обмеживши коло

аналізу лише малою прозою, зосередившись на самодостатності власне цього

фрагмента у творчому спадку В. Винниченка, можна спостерегти деякі

закономірності фокусування картини світу завдяки хронотопізації із

визначеним закоріненням знакових еквівалентів реального чи

реально-психологічного плану.

 

Досліджені М. Бахтіним особливості організації часопростору художнього

твору розвинуті в континуумі ранньої прози В. Винниченка. Серед

домінантих ознак хронотопу знаходимо своєрідне функціонування часу та

простору: „Час згущується, стискається, стає художньо зримим; простір

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ