UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧасопросторова міфологема кола в романістиці Емми Андієвської (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2686
Скачало240
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Часопросторова міфологема кола в романістиці Емми Андієвської

 

 

Сучасне українське літературознавство вимагає нових продуктивних

підходів, які б, зокрема, дали змогу виявити глибинні зв’язки художнього

тексту з міфологією (використання міфологічних мотивів, традиційних

образів, архетипів, певних матричних сюжетів тощо). Чимало українських

дослідників, використовуючи досвід попередників: міфологів М. Еліаде,

О. Лосєва, Я. Голосовкера; літературознавців М. Потебні,

Є. Мелетинського, Н. Фрая, Е. Кассірера, В. Топорова, К. Леві-Строса,

культуролога К. Г. Юнга та ін. застосували подібну методологію щодо

української літератури, в такий спосіб долучаючи її до європейської

наукової традиції. У 80-х роках в українському літературатурознавстві по

суті закладено основи нової рецептивної практики із широкими

можливостями інтерпретації художніх творів головно завдяки застосуванню

міфологічного підходу. У дослідженнях Г. Грабовича, Л. Плюща,

О. Забужко, Т. Мейзерської, Н. Слухай-Молотаєвої, Я. Поліщука,

Є. Нахліка, О. Нахлік, Р. Піхманця, І. Зварича, О. Буряк,

О. Кривчикової, О. Гожика та ін. розгорнуто міфологічний дискурс.

Аналізуючи під таким кутом зору твори Т. Шевченка, Лесі Українки,

В. Стефаника, Б.- І. Антонича, М. Хвильового, Є. Маланюка, І. Калинця,

В. Винниченка, П. Тичини, кожен із дослідників обирає окремі аспекти

міфологічного підходу. Наприклад, Г. Грабович, праця якого “Шевченко як

міфотворець. Семантика символів у творчості поета” (1991) (перше видання

в англомовному варіанті (1982)), послужила безсумнівним поштовхом до

серйозного застосування такого дискурсу, використовує засади

постструктуралізму (спроба анатомізувати психічне єство поета,

проникнути в глибини його позасвідомого “я”, розмежувати впливи

субординації чоловічого та жіночого первнів на відповідне структурування

і превалювання певних образів тощо). Г. Грабович найактивніше

послуговується структурною антропологією К. Леві-Строса, у якій міф

подано насамперед як структурну цілісність, означену наративною

багатолінійністю. Дослідник уживає поняття міф переважно в його

полісемантичній варіативності. У 1986 р. побачила світ монографія

Л. Плюща “Екзод Тараса Шевченка: Навколо “Москалевої криниці””, що

започаткувала новий етап досліджень у шевченкознавстві.

 

У монографії Т. Мейзерської “Проблеми індивідуальної міфології:

міфотворчість Шевченка” (1997) та в авторефераті кандидатської

дисертації О. Буряк “Міфологізм художнього мислення Богдана-Ігоря

Антонича та Ігоря Калинця” (2001) зроблено спробу пояснити і

проаналізувати явище індивідуального авторського міфу. У першому випадку

поняттєвою базою цього феномену є семіотичний аналіз художнього тексту,

запропонований Р. Бартом [6, с. 15-16], у другому – теорія міфу

О. Лосєва, за якою міф адекватний символу, а процес міфотворення

тотожний розбудові автором певної символічної картини світу [3, с. 2].

Про індивідуальний авторський міф веде мову й О. Забужко в монографії

“Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу” (1997), висновуючи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ