UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДо питання про жанрову специфіку української історичної повісті ХІХ – початку ХХ ст. (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3249
Скачало233
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

До питання про жанрову специфіку української історичної повісті ХІХ –

початку ХХ ст.

 

 

У формуванні й розвитку історичної самосвідомості історичній

белетристиці належить важлива роль. Слушними видаються судження про те,

що, будучи придатною тій публіці, яка не звикла до суворості наукових

праць і ще менше до наївної та енігматичної мови першоджерел, вона дає

не перелік “сухих” фактів, не послідовність вирваних у минулого

відомостей про події та постаті, а піднімає завісу, за якою видно

сукупність життя певного часу, уводить до кола живих людей тієї чи іншої

епохи. Без сумніву, дуже часто “історичною” вона буває тільки за назвою.

“Її герої так само нагадують своїх прототипів, як маскарадний лицар

нагадує справжнього. Але в руках письменника талановитого й

добросовісного, який вивчив минуле науковим шляхом і осягнув його

поетичним проникненням, історична повість може стати великою силою” [3,

c. 192-193].

 

Теоретико-методологічною базою нашого дослідження жанру історичної

повісті є праці В. Акимова, Р. Гром’яка, А. Гуляка, Г. Поспєлова,

А. Ткаченка. Літературознавці подають змістовне обґрунтування

жанрово-теоретичних критеріїв класифікації епічних творів великого та

середнього обсягу, проте чітке визначення місця серед них історичної

повісті передбачає введення до аналізу додаткових чинників її жанрової

єдності.

 

Розгляд жанрової специфіки історичної повісті ХІХ – початку ХХ ст.

потребує, на нашу думку, деяких попередніх зауважень щодо визначення

сукупності її змістотвірних критеріїв.

 

Незважаючи на відміни в конкретному розумінні терміна “жанр”, його

здебільшого трактують як повторювану в багатьох творах протягом історії

розвитку літератури сюжетно-фабульну, архітектонічну, образотворчу,

стилістичну єдність композиційної структури, зумовлену своєрідністю

способів моделювання уявного світу і ставлення до них митця, позиції

носія викладу та інших визначальних формозмістових рис.

 

Літературознавчий термін “жанр” виник у Франції в XVI ст. на позначення

поетичних роду й виду, окреслених ще в поетиці Аристотеля. Жанр можна

визначити і як тип літературного твору, який перебуває в постійному

розвитку, змінах, удосконаленнях, оновленні. Як структурний тип твору

він інтегрує в собі родові та видові якості, тематичні, пафосні,

композиційні, образні, стильові ознаки. На думку Г. Поспєлова, “епічна

проза середнього обсягу може мати різний жанровий зміст” [8, c. 211].

Тільки в ХХ ст. термін “повість” остаточно закріпився за творами

середньої епічної форми. Місце повісті між оповіданням і романом

визначається і широтою охоплення життя і ступенем докладності зображення

його, і обсягом.

 

У повісті зображено багато подій, причому кожну з них подано в численних

епізодах, описано досить докладно, з багатьма подробицями. Значне місце

в повісті займають описи. Сюжет добре розвинутий, але (на противагу

роману) розгалуженість його невелика: побічні сюжетні лінії або зовсім

відсутні, або розроблені мало. Це зумовлює простоту і стрункість

композиції. Уся дія найчастіше сконцентровується навколо певної

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ