UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГенологічний дискурс у літературознавчій спадщині Богдана Лепкого (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2386
Скачало261
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Генологічний дискурс у літературознавчій спадщині Богдана Лепкого

 

 

Вагому частку творчого доробку Богдана Лепкого становлять його

літературознавчі дослідження. Ще починаючи працю в Ягеллонському

університеті, він одразу відчув брак підручників з історії української

літератури. Студенти навчались за “Історією літератури руської” Омеляна

Огоновського, виданою ще у 1887–1894 рр. Тому і написав Б. Лепкий

двотомний “Начерк історії української літератури” (Книга 1 – 1909 р.;

Книга 2 – 1912 р.). Це був популярний і синтетичний огляд рідного

письменства до часів Івана Котляревського. Рукопис третього тому згорів

1914 року. У цьому начерку Б. Лепкий розкрив насамперед значення

фольклору як органічної частини української культури, дав широку

панораму історично-культурного розвитку нашого народу.

 

Для польських студентів науковець написав огляд“Zarys literatury

ukrai?skiej. Podr?cznik informacyiny”, який вийшов друком 1930 року

[див.: 9]. У цій книжці автор багато уваги присвятив старій літературі,

а новій, яка могла б бути цікавішою для польських читачів, відвів лише

четверту частину. Проте і в такому вигляді підручник відіграв важливу

роль в ознайомленні поляків з українською літературою.

 

Окрім того, 1933 року в енциклопедичному виданні “Wielka literatura

powszechna” було вміщено ілюстрований нарис історії літератури

“Literatura ukrai?ska”. Тут літературний процес і характеристику

творчості письменників Б. Лепкий намагається розкрити з історичного,

ідейного та естетичного боку.

 

Наприкінці життя вчений написав короткий огляд української літератури

від найдавніших до теперішніх часів “Наше письменство” (Краків, 1941).

 

Усім підручникам з історії української літератури, які вийшли з-під пера

Б. Лепкого, притаманна ясність, логічність викладу. Кожному

літературному явищу він давав належну оцінку, виявляючи неабияку

начитаність та обізнаність.

 

Щодо праць, які зараховуємо до літературних студій, треба згадати й

антології українського письменства, які уклав Б. Лепкий, монографічні

праці та розвідки тощо.

 

В історико-літературних працях Б. Лепкого можна помітити елементи його

генологічної свідомості. Ця проблема частково висвітлена у статті Петра

Білоуса “Становлення літературних жанрів за часів Київської Русі в

інтерпретації Богдана Лепкого” [див.: 2], де автор аналізує погляд

науковця Б. Лепкого на формування літературних жанрів тієї епохи і

складання їх у самобутню систему. Окремого ж дослідження про

функціонування генологічного дискурсу в літературознавчій спадщині

вченого досі нема. Отож, якими були тенденції розвитку

понятійно-теоретичних номінацій у свідомості Б. Лепкого? Які чинники

впливали на цей процес?

 

Передусім зазначмо, що термін “генологія” запропонував французький

вчений Поль ван Тіґем у 30-х роках ХХ століття для позначення розділу в

теорії літератури, який досліджує літературні роди і жанри.

 

В українському літературознавстві частіше використовуємо термін “теорія

літературних родів і жанрів”, або “жанрологія”. Усе ж останнім часом

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ