UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнтертекстуальні виміри міжлітературного діалогу Рільке — Бажан — Стус (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2903
Скачало235
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Інтертекстуальні виміри міжлітературного діалогу Рільке — Бажан — Стус

 

 

Самодостатність національної літератури визначається у певному сенсі її

здобутками в царині перекладу рідною мовою творів митців світової

величини. До того ж “важливий не тільки кількісний, але й якісний

показник – збереження в інваріанті формозмістової єдності оригіналу” [3,

с. 105]. У цьому контексті видатному австрійському поетові ХХ століття

Р. М. Рільке в Україні пощастило: його твори перекладали найчастіше і

справжні метри перекладу, серед яких Микола Бажан та Василь Стус, що теж

опиралися на певний досвід. Та цьому передувала важка і копітка праця,

зрозуміти яку неможливо без епістолярію митців. Адже їхні листи “вводять

читача в потаємний, мерехтливий, загалом недоступний для чужих очей світ

психології творчості. Зародження задуму, перетоплення у творчому горнилі

зовнішніх вражень – життєвих, мистецьких; характер реакцій;

інтенсивність спогадів; шукання контактів зі світом, з читачем” [1,

с. 47] та критиком – і втеча в себе, те, за Стусом

“самособоюнаповнення”, – у листах знаходимо багатий і єдиний у своєму

роді матеріал для розуміння всіх цих невидимих, але засадничо важливих

творчих процесів. А у випадку В. Стуса його епістолярій взагалі має

виняткове значення для розуміння перекладання Рільке та своєрідне творче

змагання з М. Бажаном. Вплив Р. М. Рільке на українську поезію і аналіз

процесу перекладу та самих перекладів його творів на нашу мову стають

актуальними завданнями українського літературознавства. Але ця сторінка

рількезнавства мало розроблена. Крім того однією з проблем

перекладознавства є “проблема принципової можливості чи неможливості

адекватного художнього перекладу. Цілий спектр підходів до неї у своїх

крайніх виявах відбиває протилежні позиції (т. зв. перекладацький

песимізм і перекладацький оптимізм). В ідеалі перекладач має досконало

знати, крім рідної, мову й культуру народу, літературу якого опрацьовує,

бути конгеніальним авторові оригіналу, творити не тільки в

раціональному, а й в емоційному регістрі, з повною духовною

самовіддачею” [9, с. 329]. Бо ж те, що колись вважали перекладом, тепер,

виходячи із розширеного спектра форм міжлітературної взаємодії та

інтертекстуальності, кваліфікується по-різному. Використовуючи досвід

М. Коцюбинської, А. Ткаченка, Е. Соловей, М. Лановик та листування

В. Стуса, ми спробуємо у своїй статті бодай трохи заповнити прогалину в

дослідженні перекладання творів видатного австрійця та встановити

неперервний культурний діалог людей різного покоління, які, однак,

належали одній епосі. Адже на початку третього тисячоліття мусимо

констатувати: попри численні спроби вивчення інтертекстуальних вимірів

творчості різних митців, Рільке у цьому залишається одним із

найзагадковіших і “найважчих” для інтерпретації авторів ХХ століття.

Формування світогляду поета й художнє осмислення його світу відбувалося

в важливий історичний час – у задушливій атмосфері дегуманізованого

західного суспільства, в якому була втрачена цілісність й органічність

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ