UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми українського романтизму в історико-теоретичній спадщині Івана Франка (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3263
Скачало267
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблеми українського романтизму в історико-теоретичній спадщині Івана

Франка

 

 

Проблема “Іван Франко і романтизм” уже неодноразово була предметом

розгляду українських літературознавців [Див. 1; 2; 4; 5; 6]. Крім того,

теоретичні проблеми романтизму світового, як і українського, були

предметом ґрунтовних досліджень літературознавців української діаспори

(Д. Чижевський, Г. Грабович) [3, с. 443-445].

 

Зауважимо однак, що до проблеми романтизму українські літературознавці

зверталися принагідно. З одного боку, в умовах тоталітарної системи,

заскорузлого теоретичного мислення, романтизм як літературний напрям

обов’язково мусив вивчатися крізь призму “прогресивних” і “реакційних”

тенденцій у ньому. Інша особливість полягає у тому, що в нашому

літературознавстві усталився стереотип: оскільки І. Франко жив в епоху

післяромантичну, то він недооцінював, як і пізніше не міг розуміти

модерних тенденцій в українській літературі, що проявилися на початку ХХ

століття.

 

Від цих тенденцій відходять літературознавці, що зверталися до

Франкового розуміння романтизму у 80-х роках (А. Войтюк, Т. Комаринець).

Зрештою, тенденції подолання поділу романтизму на революційний і

реакційний траплялися і в теоретичних працях радянського часу (праці Д.

Наливайка).

 

Зупинимося на тих аспектах проблеми, що стосуються Франкового романтизму

у світлі його історично-теоретичної концепції. Ще у 80-х роках І. Франко

отримує від німецького видавця Фрідріха Вільгельма замовлення написати

історію української літератури. Зі своїм наміром працювати над цією

історією І. Франко ділиться з М. Драгомановим. Основне, на думку І.

Франка, розглянути літературу не так, як це робив О. Пипін, котрий

“потрактував нас після злучайних державних границь, але брати цілу

літературу, а її відміни (галицьку, буковинську, угорську), як поодинокі

школи з більш або менш затемненими провідними думками”. Тобто І. Франко,

звертаючись за порадою до свого вчителя, хоче знайти суцільне і

комплексне трактування цінності української літератури, що не вдалося О.

Пипіну. Така настанова сприяла чіткому розумінню творчих напрямів у

літературі, їх синхронності з аналогічними напрямами у європейських

літературах.

 

Концепція цілісності української літератури знайшла своє продовження у

виданій пізніше праці І. Франка “Задачі і метод історії літератури”. Тут

І. Франко пише: “Поняття літератури національної не значить ще, щоб вона

була виключна, шовіністична, противно, на полі літератури, думок і

загалом духового життя панує свобідна виміна, але тут треба глядіти, що

в даній добі добачаємо більшу або меншу самостійність чи більше

присвоюється чужого або більше витворюється свого, чи присвоєння є

правдиве, чи тільки поверхове – прийдеться вислідити, як у німецькій

літературі звільна вироблювався інтерес до духового і літературного

життя всіх народів, те. що називається універсалізмом” [7, с. 13].

 

Власне з цих позицій цілісності національної літератури, її зв’язку з

іншими національними літературами І. Франко і підходив до романтизму в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ