UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛисти Євгена Маланюка до Євгена-Юлія Пеленського. Рік 1931 (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2131
Скачало198
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Листи Євгена Маланюка до Євгена-Юлія Пеленського. Рік 1931

 

1930 р. польська влада, налякана поширенням пластового руху на

українських землях, заборонила його на підвладних їй територіях України.

У зв’язку з цим наступного року у Львові на основі видавничого

кооперативу “Вогні”, завданням якого було друкувати твори т.зв.

пластових письменників, був створений однойменний “часопис для

української молоді”. Його першим редактором став 23-річний Є.-Ю.

Пеленський – маґістр слов’янської філології, минулорічний випускник

(1930 р.) Львівського університету.

 

У Львові Є.-Ю. Пеленський був відомою особистістю в літературних колах,

зокрема, через приналежність до гуртка молодих літераторів “Листопад”,

до якого також входили Б.Кравців, В.Янів, В.Ковальчук та низка інших

письменників націоналістичної орієнтації. “Листопадівці” тісно

співпрацювали з “Літературно-науковим вісником” Д.Донцова, зокрема, і

Є.-Ю.Пеленський. Не виключено, що саме через Д.Донцова молодий редактор

щойно заснованого журналу зумів навести контакти з уже відомим на той

час поетом Є.Маланюком, який жив тоді у Варшаві зі своєю другою дружиною

Богумілою Савіцькою. Підґрунтям такого припущення може служити факт

досить довготривалих зв’язків Є.-Ю.Пеленського з Д.Донцовим, чому є

письмове підтвердження [2].

 

З першого невеличкого листа Є.Маланюка до редакції журналу “Вогні”, що

зберігається у фондах відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки

НАН України ім. В.Стефаника разом з іншими його листами до Є.-Ю.

Пеленського (Архів Є.-Ю. Пеленського. Ф. 75. Папка 2), з’ясовуємо, що

листування цих двох визначних діячів нашої культури, яке згодом

переросло в добрі приятельські стосунки, розпочалася, очевидно, з

пропозиції надіслати для публікації в журналі дещо з творів Є.Маланюка,

а також вислати передплату на журнал.

 

Отож, навряд чи Є.Маланюк знав про Є.-Ю. Пеленського, але висловив своє

“бажання чимсь” “бути корисним” для нового українського журналу. Його

відповідь досить стримана, але й “обіцяюча”. Загалом у 1931 р. Є.Маланюк

опублікував у “Вогнях” лише три свої поезії, але в особі головного

редактора журналу він знайшов захопленого прихильника своєї творчості,

який водночас став і активним популяризатором та інтерпретатором її, а

також зберіг нам безцінні свідчення, що проливають світло на формування

поглядів поета, а також на їхню еволюцію, дають нам можливість заглянути

у його творчу лабораторію, краще збагнути його поетичну історіософію та

й у цілому доповнюють наші уявлення про український літературний процес

1930-х рр.

 

Нище у хронологічній послідовності подані шість листів Є.Маланюка до

Є.-Ю. Пеленського, а також відповідь редактора журналу “Вогні” на другий

лист поета. Очевидно, це копія листа Є.-Ю. Пеленського без зазначення

дати написання, але зміст її свідчить, що вона є своєрідним містком між

другим і третім листом Є.Маланюка. Поміщена вона під № 2а й подана

курсивом. Зберігається також у фондах відділу рукописів ЛНБ НАН України

ім. В.Стефаника (Архів Є.-Ю. Пеленського. Ф. 5. Папка 1.). Поки що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ