UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВплив позамовних чинників на функціонування морфонологічних явищ (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3194
Скачало235
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Вплив позамовних чинників на функціонування морфонологічних явищ

 

У двомовних суспільствах вплив на мову екстралінгвальних чинників є

відчутнішим, ніж в одномовних. Важливого значення набувають юридичні,

політичні фактори, які можуть або сприяти розвитку мови, або

перешкоджати йому. На жаль, і в незалежній Україні сучасна українська

мова функціонує в двомовному суспільстві без належної державної

підтримки. Крім того, внаслідок т. зв. „внутрішньої русифікації”, що

полягала у встановленні контролю над структурою української мови з метою

максимального наближення її лексичного складу та граматичної будови до

російської, з’явилися певні мовні факти, що суперечать особливостям

української мови, зокрема це стосується і морфонологічних змін.

 

Насамперед звернемо увагу на те, що деякі зміни у функціонуванні

морфонологічних явищ виникли в результаті зрушень у фонологічній системі

української мови. Зупинимось на одному – найяскравішому, на нашу думку,

– прикладі. Йдеться про наслідки насильного вилучення з української

абетки літери ґ , що використовувалася для відображення на письмі

проривного приголосного звука [ґ], який має фонематичне значення.

 

Існування окремої фонеми / ґ / легко довести, порівнявши такі пари слів,

як ґрати (іменник; залізна решітка на вікнах, наприклад, у в’язниці) і

грати (дієслово; наприклад: грати на скрипці); ґніт (шнур у лампі,

свічці) і гніт (гноблення); ґулі (пухлини на голові, які з’явилися

внаслідок удару) і гулі (іменник, від дієслова гуляти). Звук [ґ ]

складає пару зі звуком [к ] за диференційною ознакою дзвінкості /

глухості (пор. ґулі – кулі, ґава – кава ), в той час, як [ г ] за цією

ж ознакою протиставляється [х ] (пор. гатка – хатка, голод – холод,

годити - ходити). Орфоепічною нормою літературної мови є сучасна

(фонетична) асиміляція [к ] у [ґ ] під впливом наступного дзвінкого

приголосного, наприклад, у таких словах, як: я[ґ]же, я[ґ]би, ане[ґ]дот,

рю[ґ]зак, во[ґ]зал тощо.

 

Отже, фонема /ґ/ входить у фонологічну систему української мови і аж

ніяк не є зайвою, так само, як не була зайвою і буква на її позначення.

 

Вилучення окремої літери ґ зумовило поступове зникнення відповідного

звука з мовлення більшості українців молодшого та середнього покоління

(особливо вихідців з тих діалектних територій, де [ґ ] є в невеликій

кількості слів). З іншого боку, навпаки, відсутність чіткого

протиставлення між проривним [ґ] і горловим [г] сприяла поширенню вимови

проривного звука замість [г] під впливом російської мови в умовах

двомовності. Цьому допомагало й те, що літера для позначення різних

звуків – російського й українського – є однаковою.

 

Таким чином, грубе втручання в мову через правопис призвело до зрушень у

фонологічній системі. Проте не тільки у фонологічній. Вилучення ґ

потягло за собою зникнення цілого морфонологічного ряду: проривний /ґ /

альтернує з африкатою /??/ або африкатою /?/. Нові редакції правопису

повернули літеру ґ в українську абетку, намагаються регламентувати

вживання відповідного звука. Відновлення літери і відповідно звука мало

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ