UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСмисл: сутність і сфери вияву в мові (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2941
Скачало210
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Смисл: сутність і сфери вияву в мові

 

У сучасних функціонально, комунікативно і когнітивно зорієнтованих

лінгвістиці, лінгвосеміотиці, філософії, лінгвофілософії, логіці,

психології, літературознавстві та деяких інших напрямах гуманітарних

досліджень активізувалась низка спільних понять. Це, зокрема, поняття

дискурсу, мовленнєвого жанру, мовленнєвого акту, пресупозиції, асерції,

інтенції, локуції, ілокуції, перлокуції тощо. Серед них своєю значущістю

й актуальністю виділяються поняття значення і смислу. Як зазначають

дослідники дискурсу, поняття смислу стає одним із найважливіших понять

сучасної прагматично (комунікативно) зорієнтованої лінгвістики.

 

Оскільки поняття смислу постійно фігурує як у науковому, так і в

щоденному спілкуванні, його зараховують до явищ загальновідомих.

Водночас воно, на думку американського психолога М.Б.Крілмана, „як

загадкова Попелюшка, до цього часу залишається нерозпізнаним і

невловимим. Можливо, що одна із причин полягає в тому, що різні

шанувальники цієї Попелюшки уявляють її кожен по своєму, а тому ця

багатоманітність штовхає їх на пошуки різних її виявів ... Одні

зосередили свою увагу на її інтелектуальних властивостях, інші ж уявляли

її чуттєвою й емоційною. Були й такі, хто, змирившись з таїною, що її

огортає, заздалегідь згодились, що ... вона за своєю суттю недоступна і

незрозуміла” (цит. за: [Гусев, Тульчинський 1985: 43]).

 

Поняття смислу, яке наприкінці XIX ст актуалізував у науковому обігу.

відомий німецький філософ і логік Г.Фреге, протягом ХХ ст. неоднаково

сприймали і витлумачували у межах різних сфер знання, збагачуючи змістом

окремих наук і напрямів досліджень. Зрозуміло, що результатом цього

стало значне розширення його змісту, включення в нього не просто різних,

а іноді й прямо протилежних (антиномічних) ознак [Новиков].

 

Розуміючи важливість дослідження смислу як загальнонаукового і цілісного

поняття, вважаємо, що все ж варто глибше зрозуміти сутність цього явища

в межах конкретних наук. Перш за все це стосується сучасної науки про

мову, яка, в силу динамічного розуміння свого об’єкта дослідження,

чимраз активніше звертається до цього поняття.

 

Із зазначених позицій першим рівнем розмежування сфер уживання цього

поняття можна вважати рівень мовного і немовного вияву смислу. Останній

(немовний рівень) виявляється, наприклад, у таких контекстах, як смисл

(сенс) життя, існування, діяльності, вчинків тощо. Одне з найважливіших

значень смислу в життєдіяльності людини полягає в тому, що він – основна

ланка між психічною діяльністю і об’єктивною дійсністю. У випадку

осмислення речі людина ставить її у зв’язок зі своїм мікрокосмом

[Краткая 1994: 420].

 

У мовознавстві поняття „смисл” іноді вживають як синонім до „значення”.

Разом з тим лінгвісти зазначають, що контексти уживання цих слів не

завжди збігаються, що свідчить про відмінність змістового наповнення.

Останнє переконливо довела російська дослідниця Ірина Кобозева,

показавши, що поняття „значення” у поточній свідомості пов’язане з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ