UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтилістичні функції тавтології в українських народних думах (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3002
Скачало254
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Стилістичні функції тавтології в українських народних думах

 

Тавтологічні структури – характерні стильові і стилістичні ознаки

фольклорних текстів. Проте виявляється, що змістове та художньо-образне

навантаження цих сполук неоднакове в кожному конкретному випадку.

Зважаючи на це, а також враховуючи відсутність розвідок, присвячених

аналізу тавтологічних виразів у думовому епосі, вважаємо за необхідне

провести наукові спостереження у цьому ракурсі, що і є метою нашого

дослідження. Завдання, які передбачаємо розв’язати, полягають у

з’ясуванні того,

 

– з чим (внутрішньомовними чи позамовними чинниками) пов’язуємо

існування у мові дум тавтології;

 

– що таке тавтологія у плані змістовому (буттєвому);

 

– чи належить тавтологія до текстових універсалій;

 

– яке поетичне навантаження тавтологічних структур у думовому епосі;

 

Тавтологію розуміємо як “неусвідомлений, мимовільний або, навпаки,

навмисний повтор у межах словосполучення, речення того самого чи

однокореневого слова (формально-семантична тавтологія) або

різнокореневих слів з тотожним, аналогічним і подібним значенням

(семантична тавтологія)” [Тараненко 2002: 25].

 

В основі тавтології лежить повтор (отже, подібність, тотожність).

Цікавим є з’ясування того, що зумовлює виникнення тавтології у думах:

логічна чи стилістична (естетична тощо) необхідність, тобто чи можна

чітко і безапеляційно визначити функцію тавтологічних структур у думах.

Наприклад, у конструкціях: безневинно обвиняє; буде суд осуждати

тавтологічні структури передбачають наявність саме таких компонентів:

заміна їх, фактично, неможлива без зміни змісту.: пор. безневинно

обвиняє – несправедливо обвиняє; буде суд осуждати – буде суд карати.

Такі структури відображають сформоване в мовній практиці слововживання.

Вони логічно обумовлені: у дзвони задзвонити; напитку напивсь.

 

Іншим вважаємо структури дивом дивували, славу виславляли, у яких

помітна є незвичність: так, дивуватися можна чомусь, а не чимось (тобто

порушена граматична нормативність): у мові відома формула диву

дивувалися; виславляти славу здається недоречним і таким, що неможливе:

як можна виславляти славу, коли вже сама слава є прославленням? Проте

підкреслення того, що славу все-таки виславляли, свідчить про

максимальну значущість такої слави: у героїчному епосі, яким є думи,

акцентується увага саме на понятті героїчної слави, що тотожне поняттю

подвиг в ім’я народу (лексема подвиг з’явилася у нашій мові пізніше, в

думах її, вважаємо, заміняла лексема слава). Сполуку пости постила можна

кваліфікувати як громіздку і надлишкову: її виникнення, очевидно, треба

обумовити вимогами ритму, адже можна сказати лаконічно і зрозуміло:

постила, проте цього недостатньо для створення плавності, повноти

ритмічного малюнка (до речі, ця тавтологічна структура зафіксована один

раз, отже, є оказіональною):

 

В неділю барзо рано-пораненьо не сива зозуля закувала:

 

Вдова,

 

Старенькая жена,

 

Пости постила

 

І молитви творила,

 

Господа милосердного собі на поміч просила. [УНД 1972: 349-351].

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ