UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗовнішня і внутрішня аналогія в українській мові (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3678
Скачало241
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Зовнішня і внутрішня аналогія в українській мові

 

Тенденції розвитку і функціонування формальної структури мови залежать

від багатьох внутрішньомовних чинників, серед яких важлива роль належить

граматичній аналогії, або процесу формального уподібнення функціонально

і/чи семантично схожих мовних елементів. У сучасному мовознавстві це

положення вже, здається, не викликає заперечень, незважаючи на те, що

історія лінгвістичної думки не позбавлена дискусійних моментів в оцінці

ролі і місця граматичної аналогії в системі мови ще з часів

молодограматиків, які стояли біля витоків дослідження цього мовного

явища [Пауль 1960]. Дехто з лінгвістів відводив аналогії одну з

першорядних ролей у становленні граматичної структури мови, вважаючи

процеси формального уподібнення внутрішньомовною закономірністю,

оскільки завдяки “аналогії конкурують різні форми однієї одиниці і одна

одиниця витісняється іншою; змінюється склад словозмінних і словотвірних

парадигм, збільшується або зменшується кількість колись однотипних рядів

форм” [Кубрякова 1987: 45], відбувається перебудова парадигматичної

системи мови на базі найбільш типових і продуктивних морфологічних

моделей. Інші вчені кваліфікували аналогію як периферійне мовне явище з

обмеженим функціональним навантаженням.

 

В українському мовознавстві об’єктивному з’ясуванню ролі аналогії в

системі мови сприяли насамперед праці О.О.Потебні [Потебня 1985] і

Л.А.Булаховського [Булаховський 1950, 1978]. Так, О.Потебня, називаючи

аналогію законом асиміляції давніх форм пізнішими, вважав, що у

формальному відношенні “він (цей закон – Н.Б.) робить у мові те саме, що

й звукові закони (спрощення, асиміляції і стягнення) у фонетичному”

[Потебня 1985: 8]. Л.Булаховський підкреслював, що “серед дуже важливих

чинників розвитку мови ... у великій кількості випадків заявляє про себе

граматична аналогія та споріднені з нею типи асоціації значеннєвих

елементів слова, переважно морфологічних...” [Булаховский 1950].

Трактуючи аналогію як важливий чинник мовної еволюції, Л.А.Булаховський

обґрунтовував необхідність емпіричного дослідження цього явища,

підкреслюючи, що це “повинно бути вивчення, яке конкретизовувало б

відповідні факти і ставило їх на ґрунт, де доводам порівняно з “чуттям”

належить вирішальна роль” [Булаховский 1978: 14].

 

Узагальнюючи теоретично-практичні здобутки вітчизняних науковців у

ділянці дослідження граматичної аналогії [Булаховський 1978; Матвієнко

1958, 1961; Жовтобрюх 1962; Бевзенко 1969; Назарова 1969; Нікітіна 1973

та ін.], зазначимо, що аналогія є одним із суттєвих чинників

парадигматичної структуризації української мови в часовому й ареальному

аспектах. З погляду діахронії граматична аналогія суттєво вплинула на

структурну перебудову морфологічної системи української мови, найбільш

яскраво виражену на рівні субстантивної словозміни: в

 

процесі історичного розвитку шість давньоукраїнських типів відмінювання

трансформувалися у чотири сучасні завдяки диференціації субстантивних

форм за родовою ознакою та уніфікації відмінкових флексій у межах нових

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ