UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДеякі міфологічні образи й мотиви поезії Б.І. Антонича (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14196
Скачало446
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Деякі міфологічні образи й мотиви поезії Б.І. Антонича

 

Богдан-Ігор Антонич – надзвичайно цікава особистість, барвисте скельце

у вітражі української літератури. Проміння У. Уїтмена, Е. Верхарна,

Р. Тагора і Р.М. Рільке, П. Тичини, зливаючись воєдино з прадавнім

струменем народної творчості, заломлювалося у цьому скельці,

відбиваючись на папері примхливим візерунком віршів.

 

Творчість Б.-І. Антонича, просякнута духом української прадавньої

культури, глибоко національна, незважаючи на всю її модерність і

незвичність як на 30-ті рр. XX ст., так і на 90-ті. Сам Антонич

зазначав, що справді національний митець не бере готових схем, сюжетів

чи оформлення творів з фольклору. "Митець є тоді національним, коли

признає свою приналежність до даної нації та відчуває співзвучність

своєї психіки із збірною психікою свого народу. Якщо це відчування

справді щире, воно напевно знайде вислів – навіть мимохіть – у творах

митця" [1, c. 234].

 

Фольклорний матеріал Антонич використовує творчо, наче кольорову

мозаїку. З тих самих елементів поет викладає щораз новий малюнок. Зовсім

невелика кількість вихідних мотивів Антоничевої творчості дає нам у

кінцевому результаті досить об(ємний ряд образів, причому часто з

діаметрально протилежним зарядом (чисто народне розуміння). "Антонич

намагається мовби відродити в поетичній символіці пісні, тій символіці,

що перетворилася уже в елемент образності, метафорики, її первісний

філософський зміст і збагатити його новим значенням" [2, c. 130]. Образи

в Антонича не випадкові; це не зачарування перлинами народної творчості

і навіть не наслідок певного мистецького завдання у вигляді

асоціативного ряду. Це цілісний світогляд, у якому всі елементи тісно

пов’язані між собою і, в той же час, протиставляються один одному.

 

Тяжіння поета до казковості зображення, а отже, і до міфологічності,

проглядається досить виразно вже в першій Антоничевій збірці "Привітання

життя". Тут окреслюється коло образів, що досягнуть апогею розкриття у

збірці "Три перстені", і сфокусують усю глибину їх осмислення автором.

Образна система не є лінійною. Виходячи з однієї точки, вона

розгортається концентричними колами й охоплює всю творчість поета, у

кінцевому результаті повертаючись до своїх витоків. Ключем до входження

в неї і до її розуміння є, на нашу думку, твердження Б. Антонича про те,

що він "закоханий в життя поганин" і "захоплений поганин завжди". Отож

поет вказує на зв(язок свого мислення з глибинною, дохристиянською

міфологією, і лише враховуючи це ми зможемо його збагнути.

 

Мабуть, найчастіше вживаним у поезії Б. Антонича є образ сонця. "Сонце

тут скрізь і в усьому, та, однак, майже не зустрічається воно в

непереосмисленому, прямому значенні" [2, c. 136]. Не боячись

перебільшення, Антонича можна назвати сонцепоклонником. Сонце – міфічне

божество, "прабог всіх релігій"; воно спить у криниці (тобто, пов’язане

з водою), вранці встає кущем і "росте в саді" (поет в іншому вірші сам

дає тлумачення, що це – "яблуко натхнення на дереві життя"). Спочатку

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ