UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІз блокнота фольклориста школа материнської пісні (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2306
Скачало205
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Із блокнота фольклориста школа материнської пісні

 

Я радий нагоді оприлюднити ці пісні, записані з голосу моєї матері,

неписьменної селянки з села Ільник Турківського району зо тридцять років

тому. Не тільки з огляду на їх безсумнівну вартість, хоч це, мабуть,

найважливіший чинник. Маю на увазі передусім пісні так званої

"збійницької" тематики, які чомусь неохоче публікували в радянський час.

Принаймні до збірника "Ой зацвіла черемшина", який з немалими труднощами

вдалося видати 1981 року у видавництві "Музична Україна", вони не

потрапили. Тимчасом це зразки фольклорних балад, аналоги яких знаходимо

в багатьох народів. Від них віє духом давнини не в історично-подійовому,

а в психологічному вимірі: жорстокі були часи, то й пісні були жорстокі.

Сьогодні вони майже зовсім зникли з пісенного репертуару і сприймаються

як релікти.

 

Прочитуючи наново ці записані колись тексти, відновлюю у пам’яті

обставини, коли малим слухав їх довгими зимовими вечорами. Наша

осиротіла хата після смерті господаря, мого батька, незабаром стала

місцем вечорниць: сходилися парубки й дівчата, співали, розповідали

дивовижні й страшні історії про мерців, перевтілених чортів, блуд і

багато всілякого іншого, заводили ігри, а ми, четверо малих дітей,

переважно сиділи тихо на печі і слухали все це, а потім увечері боялися

вийти з хати.

 

Особливо повною бувала наша хата в роки німецької окупації. У нас були

жорна, і люди, особливо жінки, приходили молоти якусь миску жита на

ощипок (вівсяний або житній корж), бо з хлібом було сутужно, особливо в

голодному 1942 р. Людей приходило багато, і посиденьки розтягалися на

години. Нам з того теж був якийсь хосен, бо кожен, хто молов, залишав

мірку – склянку муки.

 

У той час по всій Україні була популярна пісня "На Вкраїні біда чорна,

забирає Гітлер жорна...", але у нас жорна крутилися щодня, і досі вони

збереглися в селі, уже як "музейний" експонат. До речі, майже такі самі,

як в археологічному музеї Інституту українознавства імені

Івана Крип’якевича НАН України, де вони датуються першим тисячоліттям

нової ери, "кам’яного віку", за віршем Василя Симоненка "Жорна".

 

Під цей жорновий акомпанемент теж було немало проспівано.

 

Моя мати не дуже любила співати на людях, вона часом підспівувала. А

співала переважно, коли тільки ми були вдома, – при куделі або ж до сну.

Співала пісні жовнірські, релігійні, любовні, родинні, страшні й веселі.

Знала їх багато, як розповідала потім, багато з них перейняла ще

підлітком від сусідки, старенької бабусі. Втім, більшість із них увійшли

до книжки "Ой зацвіла черемшина". Частина сюжетів співпадає з тими, що

їх свого часу записував Іван Франко, очевидно, "репертуар" був поширений

на всі підгірські околиці. Траплялися пісні польські, трохи

попереінакшувані, – що не дивина, бо хоч у селі було тільки кілька

польських родин, пісні переймала молодь. Були й російські, тут уже

спричинилися обставини часу. Після відступу у 1915 р. російських військ

з окупованої ними Галичини багато селян потяглося на схід, налякані

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ