UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВідродинні ойконіми польсько-українського пограниччя (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3888
Скачало239
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Відродинні ойконіми польсько-українського пограниччя

 

Ойконіми польсько-українського пограниччя, території, що сьогодні є

східною окраїною Польщі, а до 1945-1947рр. була зоною компактного

споконвічного проживання українського етносу, уже досліджувалися в ряді

спеціальних монографічних праць: В.Макарського [Makarski 1986; 1996;

1999], Я.Ріґера [Rieger 1995], Б.Чопик [Czopek 1988]. У той же час

дослідження топонімії названої території українськими ономастами

здійснювалося лише принагідно і фрагментарно [Бучко 1988; Бучко та ін. :

2000].

 

Об?єктом сьогоднішньої нашої розвідки стали відродинні ойконіми на –и/–і

у формі множини на зразок Бігалі, Ігнати, Куриї, Солили двох колишніх

повітів польсько-українського пограниччя – Любачівського і Ярославського

з приналежними до них поштовими округами Цешанів (укр. Цішанів <*Ті

ханів) і Радимо (укр. Радимне), загальне число їх становить 114 одиниць.

Джерелом названих ойконімів став найповніший з відомих нам досі реєстрів

назв населених пунктів та кількості мешканців у них – Skorowidz gminny

dla krolewstw i krajow w Radzie pa?stwa reprezentowanych…t.XII. Galicja

(Wiede?, 1907), станом на 1900 р. Довідник видано німецькою і польською

мовами.

 

У слов’янській ономастиці такі безафіксні ойконіми на –и/–і у плюральній

формі традиційно іменуються родовими назвами. За визначенням

В.Ташицького, ці ойконіми „в найдавніший період свого розвитку означали

мешканців певного поселення на основі особової назви, яку вони разом як

члени того самого роду вживали, якою доброзичливо їх усіх іменовано”

[Taszycki 1958 : 264]. Враховуючи особливості виникнення таких „родових

назв”, точніше спершу назв груп людей за спільною особовою назвою, а

щойно потім назв поселень, у яких вони (ці люди) жили, ми вважаємо, що

називати їх „родовими” ойконімами немає жодних підстав.

 

Ще у 60-х роках ХХ ст. відомий польський дослідник ”родових” назв

Г.Ґурнович пропонував термін „родові назви” вживати умовно, оскільки

такі ойконіми є порівняно пізніми дериватами. Вони виникли в період,

коли родові відносини і сам родовий лад на території Славії давно

відійшов у небуття [Gornowicz 1968 : 12]. Родовими, на думку С.Роспонда,

можна було б називати хіба що патронімічні назви поселень на –ичі

(<-*іtji), зародження яких, власне, припадає на період родових відносин

[Gornowicz 1965 : 207-214].

 

Зважаючи на сказане вище, а також те, що виникнення численних

безафіксних ойконімів на –и/ –і на території Підляшшя спричинене

відносно пізнім переселенням на ці терени родин із Мазовша, Г.Ґурнович,

цілком слушно, пропонує називати такі „родові” назви родинними, але

йдучи за усталеною у польській ономастиці традицією, продовжує іменувати

їх родовими, хоча послідовно цей термін він кваліфікує як умовний

[Gornowicz 1967 : 5]. Враховуючи час і спосіб виникнення т. зв. родових

ойконімів, ми пропонуємо називати їх відродинними. Аналогічно ойконіми

на –ичі, -івці, -инці, що походять від однойменних патронімів, називаємо

відпатронімними, а ойконіми, мотивовані етнонімами, називаємо

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ