UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛексична основа української мови як компресована мовна модель (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2501
Скачало249
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лексична основа української мови як компресована мовна модель

 

У дослідженнях, що стосуються вивчення лексичного складу сучасної мови,

лінгвістів цікавила в основному лексика, що відрізняється стилістично,

іноді, територією чи середовищем функціонування, а також окремі

семантично або тематично пов’язані угруповання слів. Лексична основа

(далі ЛО) як модель, виділена за певними критеріями з метою компактного

представлення усього словника, окремим об’єктом дослідження ще не була.

Проте її виділення, а також детальний аналіз як з боку словникового

складу, так і з погляду класифікації за парадигматичними групами,

унаочнили би структурно-системну організацію лексики української мови;

виокремлення на її основі парадигматичних класів лексем, виявлення

різноманітних семантичних зв’язків між ними, дослідження їхнього

семантичного опису в одномовних тлумачних словниках полегшили би працю

над адекватною їхньою семантизацією. Своєрідні роду аналоги такої роботи

в англійській [Ogden 1937], німецькій (Хауха), іспанській (Кеністон),

французькій (Гугенейм) (див. про це [Васильева 1967]), польській

[Kurzowa & Zgolkowa 1992], російській [Морковкин 1984] та українській

[Ардан і ін. 1996] мовах створювалися з іншою метою (для полегшення

викладання мови іноземцям), тому не розглядали її як модель.

 

За критеріями частотності та стилістичної широти було виділено список

слів, кількістю 1389 одиниць (Див. детальніше: [Бук 2004]). Перевірити,

чи такий виділений за формальними критеріями список слів є конгломератом

непов’язаних між собою лексем, чи певним чином організованою системою,

що покриває/не покриває всі сфери діяльності людини — принципове

питання.

 

Оскільки мовна картина світу не зводиться до концептуальної, слова ЛО

було згруповано відповідно до семасіологічного, а не ономасіологічного

підходу. Таке вирішення питання класифікації лексики не нав’язує

апріорних схем і є більш природнім для мовного матеріалу. На першому

етапі досліджувані одиниці було поділено за частинами мови як найбільш

загальними лексико-граматичними розрядами слів (зафіксовано усі частини

мови крім вигука); на другому етапі слова було об’єднано в групи на

основі спільних семантичних ознак (синонімічні ряди, антонімічні пари,

гіперо-гіпонімічні, партонімо-холонімічні (“меронімічні” за іншою

термінологією [Malmkjaer 1991: 301]) та конверсивні групи). Різні типи

груп було виявлено в межах різних частин мови. Синонімічні та

антонімічні простежуються у всіх частинах мови (шлях, дорога; заходити,

входити; тяжкий, важкий; звичайно, очевидно; біля, поруч; ось, от;

надія–страх, заходити–виходити, холодний–гарячий; швидко–довго, до–від,

так–ні; ще–вже та ін.), гіперо-гіпонімічні групи наявні в іменниках,

дієсловах та прикметниках (кімната–кабінет, клас, зал; почувати–любити;

людський–жіночий та ін), групи, об’єднані зв’язком конверсії, є в

іменниках, дієсловах, прийменниках і сполучниках (чоловік–дружина,

дати–взяти, серед–навколо, якщо–то і ін.), партонімо-холонімічні групи

зафіксовано лише в іменниках (тіло–голова, рука, нога; рука–палець та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ