UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНеперервність пошуків джерел становлення української літературної мови (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5193
Скачало382
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Неперервність пошуків джерел становлення української літературної мови

 

Вивчення історії української мови було і залишається актуальним

завданням мовознавства, особливо зважаючи на те, що в останні два

десятиліття мовознавці переглядають наукові погляди на походження і

шляхи розвитку української мови. Одним з основних джерел, на яке

спираються, аналізуючи історичні мовні процеси, є пам’ятки письма

минулих століть з різних територій України. Їх досліджували і

продовжують аналізувати в працях як загальнотеоретичного, так і власне

історико-мовознавчого характеру.

 

Важливою джерельною базою для вивчення історії становлення мовної

системи як народнорозмовної, так і української літературної мови є

староукраїнські рукописні пам’ятки.

 

Від XIV – XV ст. до нас дійшли українські грамоти, пам’ятки конфесійного

стилю, почасти інших стилів. З кінця XV – поч. XVI ст. кількість

рукописних пам’яток зростає, урізноманітнюється за жанрами й тематикою:

апокрифи й панегірики, вірші, записи фольклорних творів,

житійно-повістеві тексти, полемічні, ораторсько-проповідницькі,

дидактично-повчальні твори, ділові акти й документи (особливо юридичного

характеру), частково наукові праці. У XVII – XVIII ст. зароджуються або

починають інтенсивно розвиватися нові функціональні жанри: драматична

література (діалоги, інтермедії, шкільна драма), наукові твори

філологічного, філософського, природознавчого, історичного змісту. З II

пол. XVII ст. розвивається епістолярний жанр. Найбільше староукраїнських

рукописів збереглося з II пол. XVII – XVIII ст.

 

Особливо цінними для історичних мовознавчих досліджень є рукописні

пам’ятки з території Західної України, оскільки, як відомо,

південно-західні діалекти були важливим чинником формування як

староукраїнської, так і нової української літературної мови.

 

Не претендуючи на докладний розгляд у цій статті історії вивчення усіх

рукописних пам’яток західноукраїнського походження, окреслимо

проблематику досліджень мови рукописних збірників XIV – XVIII ст., що

містять тексти ділового та конфесійного стилів.

 

Багатовікову традицію ділового стилю репрезентують грамоти – найдавніші

староукраїнські короткі ділові документи, у яких фіксували юридичні

операції приватного і державного характеру.

 

Дослідженню грамот приділяли увагу багато мовознавців (В.Розов,

В.Ярошенко, М.Антошин, А.Яцимірський, Л.Коломієць, Л.Деже та ін.).

Детально вивчено лексичний, фонетичний, морфологічний і синтаксичний

рівні цих пам’яток. Проаналізовано їхні локальні риси. Як зауважив

М.Станівський, на підставі лінгвістичного дослідження зокрема

буковинсько-молдавських грамот XIV – XVII ст. “можна з’ясувати багато

нового в питанні про формування мови української народності, а найбільше

– поглибити знання з історії буковинських говорів” [Станівський 1960 :

16].

 

Грамоти вивчав і М.Жовтобрюх. На підставі своїх досліджень учений зробив

висновок, що мові грамот XIV – XV ст. більшою чи меншою мірою властиві

всі специфічні ознаки літературної мови, тобто що вона не є простим

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ