UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДо історії форманта -ани (-яни) (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1648
Скачало194
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

До історії форманта -ани (-яни)

 

Географічні назви на -ани (-яни) – один з найархаїчніших

загальнослов’янських типів ойконімів, мотивованих назвами груп людей.

Проблемі вивчення слов’янської ойконімної структурно-словотвірної моделі

на -ани (-яни) присвячено багато розвідок, однак в українському

мовознавстві комплексно досліджені вони не були [Бучко 1997; Podlawska

1972; Taszycki 1958; Spal 1958]. Одним з першочергових завдань є

словотвірний аналіз географічних назв, в якому окреме місце належить

вивченню післякореневої афіксальної частини топоназви. У процесі такого

аналізу виявляється зв’язок між значенням суфікса як словотворчого

компонента назви і значенням граматичної категорії числа назви,

розкривається взаємозумовленість цих факторів і семантики основи

ойконіма. З цього погляду спільнослов’янська словотвірна модель на -ани

(-яни) викликає особливий інтерес з боку історичної лексикології.

 

Поява назв на -ани (-яни) припадає на давній період розвитку

суспільства. Перші деривати такої структурно-словотвірної моделі виникли

у період первіснообщинного ладу, коли назва на -ани (-яни) ще не була

топоназвою, а означала колектив людей, які заселяли певну територію, і

тільки з часом вона стала назвою цієї території. За В.Ташицьким, назви

на -ани (-яни) – локально-етнічні, первісно вони означали меншу чи

більшу групу людей і були мотивовані характером новозаселеної місцевості

або тої, з якої походили: *-janino/*-?nino: пол. Brze?any, D?biany,

Nagorzany, Zalesiany, Przemy?lany, Raciborzany; чес. Bukovany, Ho?any,

Ol?any, Po?i?any, Bitovany, Olomou?any; ceрб. Bre?ani, Doljani, Banjani,

Podgorani, Zabrdjani, Bo?njane [Taszycki 1958: 262].

 

С.Роспонд виділяє у структурно-граматичній класифікації слов’янських

географічних назв географічні назви з формантом -ани, що походить від

*-janinъ (*-?ninъ) і побутує в загальнослов’янських онімних типах,: пол.

Brze?any, D?biany; чес. Bukovany, Olomou?any; ceрб. Bre?ani, Doljani,

бойк. Horbjany, Hor?any [Rospond 1957 : 43].

 

Л.Л.Гумецька говорить, що в онімах цього типу виступає суфікс -ян-инъ

(<*-jan-ino-), який у топоназвах утворював тільки іменники у множині на

-яни і первісно означав жителів місцевості, названої в основі слова: из

вижнянъ, мимо Галичаны, с кобылянъ, тисмянчаны [Гумецька 1958: 53].

 

Інтерпретація будови форманта *-janinъ (*-?ninъ) часто відрізняється.

 

І.І.Ковалик вважає, що суфікс -анин(-янин) виник на ґрунті первинного

суфікса -ин, що в ранній староукраїнській мові мав насамперед

сингулятивну функцію, але також утворював деякі назви осіб за

національністю [Ковалик 1958: 44-45]. Більшої продуктивності набув

згодом цей суфікс, поширений формантом -ан

 

(-ян) [Гумецька 1958: 80]. Ж.Ж.Варбот у системі давньоруського іменного

словотвору виділяє простий суфікс *-аn-, до якого в однині приєднується

суфікс -inъ: бежанин рос. „беглец”, мн. бежане; кличанин рос. „пугающий

на охоте зверей криком”, мн. кличане [Варбот 1969: 90].

 

Переконливими з цього приводу є погляди А.Мейє. Індоєвропейський суфікс

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ