Реферат на тему:
До історії форманта -ани (-яни)
Географічні назви на -ани (-яни) – один з найархаїчніших
загальнослов’янських типів ойконімів, мотивованих назвами груп людей.
Проблемі вивчення слов’янської ойконімної структурно-словотвірної моделі
на -ани (-яни) присвячено багато розвідок, однак в українському
мовознавстві комплексно досліджені вони не були [Бучко 1997; Podlawska
1972; Taszycki 1958; Spal 1958]. Одним з першочергових завдань є
словотвірний аналіз географічних назв, в якому окреме місце належить
вивченню післякореневої афіксальної частини топоназви. У процесі такого
аналізу виявляється зв’язок між значенням суфікса як словотворчого
компонента назви і значенням граматичної категорії числа назви,
розкривається взаємозумовленість цих факторів і семантики основи
ойконіма. З цього погляду спільнослов’янська словотвірна модель на -ани
(-яни) викликає особливий інтерес з боку історичної лексикології.
Поява назв на -ани (-яни) припадає на давній період розвитку
суспільства. Перші деривати такої структурно-словотвірної моделі виникли
у період первіснообщинного ладу, коли назва на -ани (-яни) ще не була
топоназвою, а означала колектив людей, які заселяли певну територію, і
тільки з часом вона стала назвою цієї території. За В.Ташицьким, назви
на -ани (-яни) – локально-етнічні, первісно вони означали меншу чи
більшу групу людей і були мотивовані характером новозаселеної місцевості
або тої, з якої походили: *-janino/*-?nino: пол. Brze?any, D?biany,
Nagorzany, Zalesiany, Przemy?lany, Raciborzany; чес. Bukovany, Ho?any,
Ol?any, Po?i?any, Bitovany, Olomou?any; ceрб. Bre?ani, Doljani, Banjani,
Podgorani, Zabrdjani, Bo?njane [Taszycki 1958: 262].
С.Роспонд виділяє у структурно-граматичній класифікації слов’янських
географічних назв географічні назви з формантом -ани, що походить від
*-janinъ (*-?ninъ) і побутує в загальнослов’янських онімних типах,: пол.
Brze?any, D?biany; чес. Bukovany, Olomou?any; ceрб. Bre?ani, Doljani,
бойк. Horbjany, Hor?any [Rospond 1957 : 43].
Л.Л.Гумецька говорить, що в онімах цього типу виступає суфікс -ян-инъ
(Література
Бучко Д.Г. Ойконіми Покуття на -ани, -яни на загальнослов’янському фоні
// Наук. записки Терноп. пед. університету. Серія: Лінгводидактика. Вип.
І. Тернопіль, 1997. С.83-86.
Варбот Ж.Ж. Древнерусское именное словообразование. М.: Наука, 1969. 230
с.
Гумецька Л.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV-XV
ст. К., 1958. 298с.
Карпенко Ю.О. Топонімія Буковини. К., 1973.
Ковалик І.І. Словотворча будова збірних та одиничних іменників у
східнослов’янських мовах у порівнянні з іншими слов’янськими мовами //
Питання слов’янського мовознавства, 1958. Кн.6 С. 18-50.
Купчинський О.А. Найдавніші слов’янські топоніми як джерело
історико-географічних досліджень. К., 1981. 250с.
Мейе А.О. Общеславянский язык. М., 1951. 491с.
Словотвір сучасної української літературної мови / За ред.
М.А.Жовтобрюха. К., 1979.
Lindert B. Formanty slu??ce do tworzenia nazw mieszkan?ow w j?zykach
slowianskich. Lublin, 1967.
Podlawska D. Nazwy etniczne z sufiksami -any i-ice na terenie Polski //
Onomastika. R.XVII. Zeszyt 1-2., 1972. S. 65-82.
Rospond S. Klasyfikacja strukturalno-gramatyczna slowianskich nazw
geografcznych. Wroclaw, 1957. 75 s.
Slownik praslowianski/ Pod red. F.Slawskiego. T.1. Wroclaw, 1974.
Spal J. Mistni jmena obyvatelska na -any // Sbornik vy??i ?koly
pedagogicke v Plzno, 1958. S. 5-133.
Taszycki W. Slowianskie nazwy miejscowe // Rozprawy і studia
polonistyczne. I. Onomastyka. Wroclaw- Krakow, 1958. S. 228-268.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
