UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТопонімічна фольклорна проза: специфіка і проблеми дослідження (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3192
Скачало248
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Топонімічна фольклорна проза: специфіка і проблеми дослідження

 

Фольклористика, як і будь-яка інша галузь науки, має справу з такими

об’єктами дослідження, які перебувають на стику суміжних галузей

людських знань – історії, етнографії, літературознавства, мовознавства й

навіть... медицини (етномедицина) чи ботаніки (етноботаніка). І це

природно, бо фольклор, усна народна словесність – це найуніверсальніший

вияв усього розмаїття етнокультури. Звернемо увагу на одну з таких

перехідних граней між фольклористикою і лінгвістикою, де ці галузі

філології наближаються одна до одної, але на сьогодні, як ми вважаємо, у

спільному об’єкті їх дослідження залишається маловивчений і

найглибинніший пласт української прадавньої етнокультури – пласт дуже

руйнований обставинами життя ХХ ст.

 

У складному і малодослідженому суцвітті жанрів фольклорної прози

поширеними є оповідки, зміст яких прив’язаний до назв географічних

об’єктів різного характеру. Від різноманітності цих об’єктів залежить і

розмаїття різних категорій топонімів: назви річок, водойм, озер

відносять до гідронімів; горби, яри, долини, балки, тобто характерні

особливості рельєфу іменують оронімами, а населені пункти (міста, села,

селища, хутори, присілки) – ойконімами.

 

Категорії топонімів розрізняють і за величиною та важливістю

географічних об’єктів. Макротопоніми – це назви збірних об’єктів.

Встановлені вони, скорше, не населенням, що проживає на цій території, а

науковою таксономією у працях географів, на географічних, топографічних

та адміністративних мапах тощо. Такими макротопонімами є, наприклад,

Волино-Подільська височина, Донецький кряж, Східно-Європейська рівнина.

Найчисленнішу групу топонімів, широко відому населенню і номенклатурно

фіксовану в офіційних реєстрах, документах, на географічних і

адміністративних мапах, становлять гідроніми, ороніми та ойконіми, і їх

об’єднують у категорії мезотопонімів. Назви найменших географічних

об’єктів, які фіксуються переважно у пам’яті населення і дуже рідко

трапляються в офіційних документах, є мікротопоніми. Це назви кутків у

населених пунктах, традиційні народні назви вулиць, місцин в околицях

сіл і селищ – угідь, урочищ, балок, ярів, лугів, бродів, перевозів,

горбів, джерел, струмків, маленьких хуторів, присілків та ін. Зауважимо,

що це найпотужніший, найбагатший пласт топонімів, однак найменш

захищений від забуття і втрат та найменш досліджений, – образно кажучи,

майже цілком замулена байдужістю ділянка історії і культури українського

народу. Отож однією з невідкладних наукових проблем сьогодення, до

вивчення якої повинне приступити українознавство, зокрема українська

лін(вістика (ономастика, діалектологія) та фольклористика, є

необхідність дослідження мікротопоніміки. На цю проблему

 

хочемо звернути увагу україністів і проілюструвати підстави нашої

тривоги (через байдужість до неї) конкретними прикладами.

 

Відомо, що топоніміка як галузь знань – це синтез багатьох наук. Вона не

може обійтися принаймні без трьох суміжних наук – мовознавства, історії

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ