UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛітературне життя народної балади \"Ой не ходи, грицю\".проблема олітературення сюжету і жанруреферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12360
Скачало444
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Літературне життя народної балади "Ой не ходи, грицю".проблема

олітературення сюжету і жанру

 

Тема любові і зради є вічною. Нерозділене кохання – це завжди людська

трагедія. Може, тому така популярна балада "Ой не ходи, Грицю", в якій

дівчина отруює коханого за те, що любить двох, не бажаючи віддати його

суперниці. Подібні сюжети відомі й у інших народів (Геракл і Деяніра,

Трістан та Ізольда та ін.).

 

Авторство балади "Ой не ходи, Грицю" приписують Марусі Чурай,

легендарній українській піснетворці середини XVII ст., вважаючи цю пісню

автобіографічною. Ще у минулому столітті точилися дискусії: Маруся Чурай

– це історія чи легенда? І зовсім недавно Л. Кауфман доводив, що Маруся

Чурай існувала, а Г. Нудьга йому заперечував, твердив, що такої постаті

не було, вважав її літературною легендою, яку створив А. Шаховськой. Про

цю дівчину немає жодних документальних відомостей, не зафіксовано ніяких

фольклорних переказів, вона є своєрідним образом-символом, уособленням

української жінки – творця народної поезії.

 

Балада про отруєння Гриця упродовж двох століть зазнала багатьох

літературних обробок у різних жанрах – літературної балади ("Чарівниця"

Боровиковського, "Коло гаю в чистім полі" Т. Шевченка, "Розмай"

С. Руданського), драми ("Чари" К. Тополі, "Маруся Чурай"

Г. Бораковського, "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці"

М. Старицького), драматичної поеми ("Чураївна" В. Самійленка, "Марина

Чурай" І. Хоменка, "Дівчина з легенди" Л. Забашти), повісті ("В неділю

рано зілля копала" О. Кобилянської), історичного роману у віршах

("Маруся Чурай" Ліни Костенко). Як зазначив П. Филипович, "немає нічого

дивного, що популярна пісня, драматично стисла і художньо проста,

спокусила не одного автора взяти її за сюжет для більшої композиції" [1,

c. 159].

 

Використанню балади як матеріалу у художніх творах сприяє сама її

природа, епічна за своєю структурою, з ліричним забарвленням і

драматичним викладом. Теорія балади в Україні все ще достатньо не

розроблена, хоч у цій царині працювали М. Драгоманов, І. Франко,

Ф. Колесса, Г. Нудьга, О. Дей, Т. Салига та ін. На жаль, не маємо навіть

єдиного точного визначення балади як жанру не лише в українській, але й

у зарубіжній науковій літературі. Дослідники вважають, що характерними

для неї є драматична напруженість сюжету, стислість у викладі матеріалу,

одноконфліктність, невелика кількість персонажів, перерваність викладу,

загострення уваги на вузлових моментах сюжету. В основі балади лежить

незвичайна подія, фантастична або реальна, яка зображена сконцентровано,

лаконічно. Баладний сюжет нагадує пружину: його можна всіляко

розтягувати, трансформувати у поеми, драми, повість чи роман, що не

позбавлені й ознак балади.

 

Українські літературознавці лише частково вивчали питання олітературення

балади "Ой не ходи, Грицю". Найширше трансформація цієї пісні простежена

у розвідці П. Филиповича "Історія одного сюжету" (1929). Дослідник

розглядає художні твори XIX – початку XX ст., в основі яких лежить сюжет

про отруєння Гриця; найвищу оцінку дає повісті О. Кобилянської "В неділю

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ