UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціолінгвальні особливості мовленнєвої ситуації волевиявлення (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2368
Скачало213
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Соціолінгвальні особливості мовленнєвої ситуації волевиявлення

 

У сучасному мовознавстві виразно виявляється тенденція до все глибшого

й детальнішого вивчення мовленнєвого спілкування. З недавнього часу все

більше уваги приділяють проблемі національної специфіки комунікації,

причому мовознавці вивчають як лінгвальні, так і позалінгвальні фактори

ведення розмови. Велику роль у такому вивченні має з’ясування проблем,

які мовленнєві засоби передають соціальний статус співрозмовників, як це

фіксується в ситуації мовлення, яким чином виражається національна

специфіка врахування і відображення передачі соціального статусу

співрозмовників.

 

На думку В.Карасика, “вираження соціального статусу людини може бути

прямим або побічним, а також основним або додатковим”. Причому під

прямим вираженням статусу розуміють “спеціальні слова або жести, які є

індексами соціальних відношень, звертання, титули, формули ввічливості,

поклони. Побічні індекси соціального статусу вимагають ширшої

інтерпретації, вони різні за своєю природою і належать до

статусно-релевантних сфер життя (освіта, походження, робота, матеріальне

становище, манери поведінки і т.д.)” [Карасик 2002: 7]. Отже, сама

ситуація спілкування включає в себе момент фіксування і передачі

лінгвальними та позалінгвальними засобами соціального статусу

співрозмовників, що регулюється етикетними нормами, прийнятими в тому чи

іншому суспільстві. Послуговування мовними етикетними шаблонами

відбувається зазвичай автоматично, без зусиль свідомості, адже, на думку

Н.І.Формановської, “мовленнєва поведінка людини – складне явище,

пов’язане з особливостями її виховання, місцем народження і навчання, зі

сферою, у якій вона звично спілкується, з усіма властивими їй як

особистості і як представнику соціальної групи, а також національної

спільноти особливостями” [Формановская 1989: 28].

 

Нормативне спілкування передбачає, що співрозмовники дотримуються

соціальної ролі, до якої їх зобов’язує вік, соціальне становище,

близькість стосунків, що між ними склалася. Як зазначає О.П.Крисін,

“суттєвим компонентом соціальної ролі є очікування (expactation): те,

чого очікують від поведінки індивіда в тій чи іншій конкретній

соціальній ситуації, чого мають право вимагати від нього; він же

зобов’язаний своєю поведінкою відповідати цим сподіванням” [Крысин 1976:

43]. Порушення прийнятих певним суспільством етикетних норм породжує

непорозуміння між співрозмовниками, перешкоджає подальшому гармонійному

налагодженню стосунків, руйнує створений стереотип мовної поведінки

окремої особи. Недотримання “дистанції” під час мовного контакту осіб,

які різняться соціальним становищем, віком чи усталеною між

спірозмовниками близькістю часто стає причиною для звинувачення мовця в

неввічливості, фамільярності, брутальності тощо.

 

У кожному суспільстві прийняті певні правила ведення розмови, які

регулюють дотримання соціальної “дистанції” між співрозмовниками.

Дж.Гамперц сукупність властивих певному суспільству ролей, які регулярно

“реалізовуються” і різноманітність яких зумовлена видами і формами

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ