UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСемантична структура параметричних прикметників (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2355
Скачало204
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Семантична структура параметричних прикметників

 

У межах синхронного підходу до вивчення словотвору найперспективнішим є

аналіз матеріалу на рівні лексико-семантичних варіантів (ЛСВ), який дає

змогу простежити реалізацію семантичного потенціалу твірного в похідних

та визначити чинники, які впливають на можливості засвоєння семантичного

обсягу твірного слова (мотиватор) похідним (мотиват). ЛСВ визначаємо як

“єдність лексеми (форма) і семеми (зміст)” [Грищенко, Мацько 1997 :

136]. Таким чином, значеннєву структуру полісемантичних слів утворює

певна кількість семем (елементарне значення). Розмежування та реалізація

окремих ЛСВ багатозначного слова здійснюється завдяки взаємозумовленому

зв’язку з іменниками, тобто в певному контексті, який “формується в

реальних актах мовлення і за обсягом може дорівнювати словосполученню”

[Там само : 137],де виступає лише один ЛСВ, представлений конкретною,

актуалізованою семемою (Н: високі дерева - ЛСВ1). В.Виноградов зазначає,

що “по суті скільки відокремлених контекстів вживання даного слова,

стільки і його значень, стільки і його лексичних форм...” [Виноградов :

14].

 

Нашим завданням є виявити потенційні центри словотворення, в ролі яких

виступають ЛСВ прикметників. Для зручності опису й аналізу мовного

матеріалу в кожному ЛСВ параметричних прикметників (ПрП) визначаємо

ядерні семи, тобто мінімальні семантичні компоненти, які поняттєво

співвідносяться з головними категоріями системи універсальних засобів

відношення людини до світу – простір, час, кількість, якість або ж їх

основними комбінаціями – “розмір”, “локація”, “соціальне значення”

і т.д. Категорії буття у філософії розуміють як “загальні ,

фундаментальні поняття, що відображають найсуттєвіші, закономірні

зв’язки і відношення реальної дійсності і пізнання” [Філософський...1994

: 251]. Головними категоріями буття є поняття простору та субстанції.

Простір – головний атрибут матерії, одна з перших реалій, які сприймає

людина. Понятійні категорії визначають у лінгвістиці як “смислові

компоненти загального змісту, що властиві не окремим словам і системам

їх форм, а великим класам слів, що виражені в мові різноманітними

засобами” [Лінгвістичний... : 385]. У мові понятійні категорії

реалізуються у вигляді семантичних категорій – універсальних константів

смислу. Ці категорії можуть бути представлені в модифікованому вигляді.

 

Категорія „простір” реалізується в підкатегоріях „розмір”, „об’єм”,

„локація”.

 

Категорія „кількість” – „масовість”, „одиничність”.

 

Категорія „якість” – „піднесеність”, „інтенсивність” та ін.

 

Категорія „оцінка” – „соціальне значення”, „чиста оцінка”.

 

Незважаючи на те, що семантичні категорії простору, часу, кількості,

якості, оцінки, умови, причини та ін. давно виділені науковим пізнанням,

виокремлення тих чи інших категорій в результаті аналізу мовних засобів

не втрачає своєї актуальності. Ключ до розуміння цих мислительних

категорій лежить в аналізі мовних явищ.

 

Об’єкт нашого дослідження – лексико-семантична група (ЛСГ) ПрП, яка є

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ