Реферат на тему:
Явища інтерференції в умовах англо-українського білінгвізму (на
матеріалі мовлення українських емігрантів США)
Суспільно-політичні та культурні процеси, що відбуваються в сучасній
Україні, зумовлюють значний інтерес суспільства до життя й діяльності
тієї частини українського народу, що живе за межами України – в
діаспорі. Падіння тоталітарного режиму, одним із стовпів якого була
заборона слова, здобутків людського духу, які не вписувались у рамки
цього режиму, відкрило шлях до пізнання духовних надбань української
діаспори, тих напрямків її діяльності, які забезпечують не лише
збереження своєї національної ідентичності, а й допомагають творити нові
культурні і духовні цінності, які мають служити всьому українському
народові.
По всіх континентах і в різних країнах світу живе чимало вихідців з
України – близько 10 мільйонів чоловік. Це становить 20% від загальної
чисельності всіх українців світу. Українці є однією з найчисельніших
національних діаспор. Масова еміграція з українських земель має більш як
столітню історію. Вона почалася наприкінці ХІХ ст. і в основному була
спрямована на Північну Америку. Сьогодні саме Північна Америка стала
одним з головних місць проживання українців та осіб українського
походження за кордоном. Так, у Сполучених Штатах Америки проживає 1,2
млн. чоловік, що становить 30% усіх зарубіжних українців.
Стан і вживаність будь-якої етнічної мови великою мірою залежать від
того, скільки часу вона перебуває в даній мовній ситуації. Більш як
сторічне існування української мови в США – знаменне явище з погляду
теорії мовних контактів, згідно з якою іммігрантська мова, як правило,
має відмерти вже в другому-третьому поколіннях. Отже, чим більше нових
поколінь з’явилося від часу первинної еміграції, тим імовірніше, що
етнічна група, прийнаймні в мовному аспекті, асимілюється домінуючою
більшістю населення країни. Саме тому проблема збереження власної мови в
останні десятиріччя набула великої актуальності для українських
емігрантів США.
Якщо для першого покоління емігрантів ця проблема не стояла, то вже в
другому поколінні значно скоротилася кількість тих, хто володіє
українською мовою вільно (близько 20%). Серед представників третього
покоління українських емігрантів у США більшість (понад 60%) володіє
українською мовою погано, або не володіє зовсім (до 37%). Отже, навіть у
другому поколінні, яке виросло в родинах, де батьки ще вільно розмовляли
українською мовою, різко знизився ступінь володіння нею. У третьому ж
поколінні вільне володіння українською мовою – явище зовсім рідкісне.
Для українських емігрантів США користування мовою свого етносу переважно
зосереджене в найближчому середовищі – у сім’ї, з близькими приятелями,
у церкві. Знання української мови спирається також на читання
україномовної літератури, преси, слухання радіо, перегляд програм
телебачення.
Водночас українська мова діаспори США відрізняється від мови в Україні.
Тривале існування української мови в англомовному середовищі внесло
певні особливості. У новій країні український емігрант зустрічається з
великою кількістю об’єктів, для яких він у власній мові не міг знайти
назв. Часом вони і були, але сам об’єкт настільки відрізнявся від того,
який цим словом називався на батьківщині, що назва відчувалася
невідповідною, і треба було шукати їй заміну. Дефіцит українських назв
поповнювався з лексичних ресурсів англійської мови як мови більшості
населення і загальнозрозумілої на даній території. Тому в українському
мовленні емігрантів у США досить рано починається широке використання
англійських слів. Таким чином вплив англійської мови поступово
позначався на українській граматиці
Українські емігранти США – це, передусім, двомовні особи. Перебуваючи за
межами своєї етнічної території, вони переживають своєрідний “мовний
тиск” з боку англомовної більшості населення. Українська мова у США,
таким чином, перебуває у стані взаємодії з англійською мовою. Така
взаємодія відбувається не лише між поодинокими мовними елементами, а між
мовними системами в цілому. Наслідки лінгвістичної інтерференції
виявляються на лексико-семантичному, морфологічному, синтаксичному
рівнях.
Найбільш інтенсивними процесами в етнічних мовах, у тому числі й
українській у США, є процеси лексичної інтерференції. Запозичення слів з
панівної мови відбувається дуже активно і природно. Масовий характер
двомовності американських українців настільки сприяє лексичній
інтерференції, що практично вона може бути безмежною. При масовій
двомовності (а саме така ситуація спостерігається в український діаспорі
США) лексичний вплив однієї мови на іншу може набувати великого розміру.
За певних соціокультурних умов у двомовних носіїв відбувається своєрідне
злиття лексичних запасів обох мов у єдиний фонд лексичних інновацій
[Вайнрайх 1972: 42]. Ось чому саме українська лексика зазнала
найбільшого впливу з боку англійської мови у мовленні українських
емігрантів США.
Ступінь засвоєння і використання англійської лексики в мовленні
емігрантів першого покоління та їхніх нащадків неоднаковий. На цей
зв’язок звертав увагу Л.Щерба, стверджуючи, що характер співіснування
двох мов в одній особі залежить від умов засвоєння нерідної мови [Щерба
1956: 47-48]. Набагато більше англіцизмів у мові представників другого
та подальших поколінь, оскільки вони народилися в англомовній країні і
володіють англійською мовою набагато краще, ніж представники першого
покоління емігрантів.
oe
oe
T-?$b(`.T2?
gd4G
33%, прикметники – 15,5%, дієслова – 8,2%, прислівники – 1,7%, вигуки –
2,3%.
Потреба в новій лексиці відчувається у багатьох сферах життя і
діяльності українських емігрантів у США. Тому запозичення лексики з
англійської мови охоплює надзвичайно різноманітні семантичні групи.
Основними серед них можемо назвати такі:
Адміністративна лексика. У США українці зустрілися з новою для них
системою державного і місцевого управління. Це спричинило використання в
українському мовленні емігрантів цілої низки англійських слів із цієї
галузі:
Бил (bill) – законопроект, вард (ward) – адміністративний район міста,
варант (warrant) – ордер на арешт, говермент (gowerment) – уряд, джейл,
джель (jail) – в’язниця, костем гавз (custom hause) – митниця, лаєр
(lawyer) – юрист, адвокат, ситизенство (від citizen) – громадянство,
стейт (state) –штат.
Лексика, пов’язана із транспортом: бовт (boat) – пароплав, байсикл
(bicycle) – велосипед, драйвер (driver) – шофер, водій, кара (car) –
автомобіль, рейлровд (railroad) – залізниця, трак (truk) – вантажний
автомобіль.
Виробнича лексика має у своєму складі велику кількість англіцизмів. Ця
лексика була цілком новою для емігрантів. Великою потребою стало
розуміння таких термінів, оскільки на виробництві спілкування велося
англійською мовою. Це викликало вживання українцями виробничих термінів
англійського походження:
aсід (acid) – кислота, бейкер, бекер (baker) – пекар, гайдроджен
(hudrogen) – водень, гелпер (helper) – помічник, деймен (dayman) –
поденний робітник, джаб (job) – робота, емплоймент – офіс (emploiment
office) – бюро найму робітників, лейбер (labourer)– підсобний робітник,
прайс (price) – ціна.
Громадсько-політична лексика:
aранжер (arranger) – організатор, гонор ролл (honour roll) – почесний
список, едіторіял (edіtorial) – редакційна стаття, пледж (pledge) –
зобов’язання, сосайеті (society) – товариство.
Побутова лексика:
бедрум (bedroom) – спальня, бутси (boots) – черевики, вакум клінер
(vacuum cleаner) – пилосос, гавз (hause) – будинок, дайнінгрум (dinіng
room) – їдальня, дрес (dress) – сукня, евню (avenue) – проспект, корнер,
конер (corner) – ріг вулиці, кросинг (crossing) – перехрестя, мейн стріт
(main street) – головна вулиця.
Ступінь неточності відтворення запозиченого слова залежить не від того,
коли воно запозичене, а від ступеня двомовності індивідів. Двомовність,
якої набувають дорослі після прибуття в нову країну, характеризується
систематичною субституцією. У багатьох випадках запозичені слова мають
значні відхилення від звучання їх оригіналів у мові-джерелі (у нашому
випадку – англійської). На відміну від цього двомовність, якої набувають
ще в дитинстві, характеризується повною відсутністю субституцій (або
мінімальною субституцією) і систематичним імпортуванням іншомовних
фонем. У цьому випадку запозичені слова набагато точніше відтворюють
звучання оригіналів мови-джерела.
Унаслідок різного характеру двомовності інтерференція відбувається
безперервно. Різні вікові групи емігрантів часто вживають
запозичення-дублети з англійської мови. Якщо в мовленні емігрантів
першого покоління трапляються англіцизми типу сосайда (society) –
товариство, мунка (monkey) – мавпа, то емігранти другого покоління та
першого, які потрапили до США у дитинстві вживають фонетично близькі
форми – сосайеті, манкі.
Звичайно, неправильне вживання іншомовних слів чи зловживання ними
приводить до збіднення рідної мови. Щоб цього не сталося, слід уживати
замість чужих слів власне українські чи загальновживані та кодифіковані
іншомовні. Проте українці діаспори США у своєму прагненні зберегти мову
чистою, не засміченою англійськими елементами (та іншомовними взагалі),
інколи вдаються до крайнощів, пропонуючи зовсім відмовитися від слів
іншомовного походження і замінити їх за відсутністю питомих українських
відповідників штучними утворами. Наприклад, картопляні сушеники, замість
чипси, томатосік, замість кетчуп, спадок, замість парашут, місто-голова
замість мер міста, моторове везло замість мотоцикл.
Проте така пуристична течія не прижилася серед переважної більшості
мовознавців української діаспори США. Більше прихильників набула точка
зору, за якої пропонують уникати англіцизмів, якщо є власне українські
відповідники або прийняті в українській мові слова-інтернаціоналізми, та
кодифіковані слова англійського походження не заміняти штучними
новотворами. І перше, і друге є порушенням норм культури сучасної
української літературної мови.
Незважаючи на те, що сьогодні в комунікативній системі американців
українського походження українська мова відійшла на друге місце,
поступившись англійській мові, вона залишається важливим засобом
вираження своєї етнічності, головною ознакою українського етносу в США.
Література
Вайнрайх У. Языковые контакты. Состояния и проблемы исследования. Пер. с
англ. К.: Вища школа, 1979. 236 с.
Жлуктенко Ю.О. Українська мова на лінгвістичній карті Канади. К.: Наук.
думка, 1990. 176 с.
Жлуктенко Ю.О. Українсько англіські міжмовні відносини: Українська мова
у США і Канаді. К.: Вид-во Київського університету, 1964. 168 с.
Заставний Ф.Д. Українська діаспора: Розселення українців у зарубіжних
країнах Львів: Світ, 1991. 118 с.
Одарченко П. Українська мова в Америці Торонто: Нові дні, 1990. 74 с.
Чапленко В. ІсторІя нової української літературної мови. Нью-Йорк, 1970.
358 с.
Щерба Л.В. О понятии слияния языков // Избранные работы по языкознанию и
фонетике. Ленинград: Изд-во Ленинградского университета, 1956. С.40-53.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
