UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДеякі зауваги до антропонімічної спадщини Ю.К. Редька (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1833
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Деякі зауваги до антропонімічної спадщини Ю.К. Редька

 

Антропонімічна спадщина відомого українського дослідника Ю.К. Редька,

йдеться насамперед про його монографію „Сучасні українські прізвища”

[Редько 1966] та словник „Довідник українських прізвищ” [Редько 1969],

безсумнівно, є надзвичайно цінним та важливим здобутком української

антропоніміки (ми брали до уваги лише опубліковані праці Ю.К. Редька;

про рукопис „Словника сучасних українських прізвищ” детальніше див.:

[Осташ 2002 : 106-114]). Названі праці стали надійним теоретичним і

практичним джерелом для дослідників української та взагалі слов’янської

антропонімії. Ними користуються, на них покликаються багато визнаних

сьогодні в Україні та за її межами вчених. Фактаж праць Ю.К. Редька

використовують не лише антропонімісти, а й дослідники інших класів

онімів, етимологи для ілюстрацій або порівняльних студій.

 

Оскільки Ю.К. Редько не займався винятково етимологією антропонімів, то

він досить обережно і коректно «поводився» з прізвищами, походження яких

на той момент було для нього не зрозумілим [Редько 1966]. У пропонованій

розвідці ми спробуємо проетимологізувати окремі антропоніми (відібрані з

монографії „Сучасні українські прізвища”), які Ю.К. Редькові не вдалося

свого часу пояснити.

 

Аркaтин [Редько 1966: 132] – присвійне утворення з суф. -ин від

прізвиська Аркат(а). Пор. також ст. рос. антропоніми: Аркат Семенович

Малыгин, Ярославль, 1568 р.; Иван Семенович Аркатов, Казань, 1604 р.

[Веселовский: 15]. Наведені антропоніми можна зіставляти з рос. діал.

aркать ‘1. дражнити (собаку); 2. дражнити (людей); 3. лаятися,

сваритися, 4. кричати, шуміти’ [СРНГ 1: 275]. На наш погляд, Аркат(а) –

фонетично вторинна форма з втратою початкового В- від *Варкат(а) <

*Въркат(а) (а < о під впливом суф. -ат(а)), що зводиться до праформи

*vъrkat(a) < *vъrk- + суф. -аt(a). Пор. семантично споріднені лексеми,

похідні від базової основи *vъrk- звуконаслідувального походження [ЕСУМ

1: 426]: укр. вoркати ‘муркотати, воркотати’, воркoта ‘воркотання,

бурчання’, воркiт (про кота), воркiн ‘той, хто воркоче’ [там само],

воркyта ‘воркіт’ [Яворницький: 124], рос. діал. вaркать ‘ґелґотати (про

гусей)’ [СРНГ 4: 54], вoркать ‘воркувати’, воркoта ‘бурчання,

буркотіння’ [там само 5: 100]. Очевидно, прізвисько Аркат(а) означало

‘той, хто воркоче; воркотун, буркун’, тобто належить до розряду

звуконаслідувальних.

 

Гaвдиш [Редько 1966: 136] – фонетична вторинна форма від Голдиш (пор.

укр. Голдиш, Київ, 1976 р. [СКТ, 168]) < *Гълдиш, у якій: 1) а < о < ъ в

структурі tъlt; 2) в < л на українському ґрунті. Антропонім

прізвиськового походження, що реконструюється як псл. *gъldy?ь [Казлова

2000: 119]. Первісну семантику антропооснови допомагають відновити

споріднені українські лексеми, похідні від псл. gъld-: ґoвда ‘башка’

[Грінченко І: 360], ґoлда ‘дурна жінка’ [ЕСУМ 1: 547], діал. ґoлда

‘тупа, розумова обмежена жінка’ [Корзонюк: 99], гeлда (< *гълда)

‘роззява, дурнувата чи неповоротка людина’ [Москаленко: 27].

 

Гургoта [Редько 1966: 148]. Видозмінена форма з більш закритим голосним

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ