UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДо питання про категорію числа іменників у сучасному українському мовознавстві (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5103
Скачало339
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

До питання про категорію числа іменників у сучасному українському

мовознавстві

 

Іменник – чи не найбільш досліджена частина мови. Це не дивно, бо з

давніх-давен почали виділяти два класи слів – ім’я та дієслово. Ядро

першого склали іменники, бо інші частини мови сформувалися пізніше, а

деякі, як-от прикметники, числівники, розвинулися з іменників. Та

незважаючи на тривалу історію дослідження іменників, досі є питання, на

які мовознавча наука ще не дала остаточної відповіді. До них, зокрема,

належить і природа лінгвістичної категорії числа іменників, яку й

сьогодні трактують по-різному. Вирішення цієї проблеми має велике

теоретичне значення, оскільки поряд із родом і відмінком число є однією

з головних категорій іменника. Граматичне оформлення слів тісно

пов’язане з їх семантикою, що виявляється в неоднорідності іменників

щодо здатності утворювати повну числову парадигму. Форми числа властиві

й для прикметників, займенників, числівників, дієслів. Тому з’ясування

сутності іменникової категорії числа сприятиме вивченню категорій роду й

відмінка, природи конкретних, абстрактних, збірних та речовинних назв,

допоможе зрозуміти специфіку категорії числа в інших частинах мови.

 

Категорією числа вчені цікавилися здавна. Сам термін число з’явився у

слов’янському мовознавстві у ХVІ – ХVІІ ст. [Москаленко 1959: 218].

Назви однина, множина, двоїна походять із сербської мови. В українській

науці їх уперше вжили С. Смаль-Стоцький і Ф. Ґартнер (щоправда, замість

терміна двоїна вони використовували слово двійня) [Москаленко 1959:

. 100]. Сучасні назви числових форм остаточно закріпилися після появи

проекту нового українського правопису 1926 р. Протягом ХVІІ – ХІХ ст.

мовознавці, в основному, досліджували етимологію та функціонування

числових форм, розробляли граматичну термінологію. Активне вивчення

природи категорії числа іменників почалося у ХХ ст. Проте в науковій

літературі досі нема єдиного розуміння цього явища. У сучасному

мовознавстві можна виділити два основні підходи до числа, згідно з якими

цю категорію розглядають як лексико-граматичну або граматичну.

 

Трактування числа як лексико-граматичної категорії підтримує

І. К. Кучеренко. Проте співвідносні форми однини і множини він розглядає

як різні іменники, “слова зі своїми власними, хоча і спорідненими,

реальними значеннями” [Кучеренко 1961, 1: 107]. Свою позицію вчений

обґрунтовує тим, що “кожне існуюче в дійсності – річ, явище – може мати

один лише числовий вияв... Коли ж ми говоримо про вияв множинний, то

останній можливий теж один, але його може мати не предмет як такий, а

тільки якийсь (хоча б точно і не визначений) усвідомлюваний загал

предметів, складений з кількох (в деякому разі більше одного) одиниць,

тобто окремих предметів типу названих у лексичному значенні іменника”

[Кучеренко 1961,1: 108]. Такий погляд викликає багато запитань як

теоретичного (що таке граматична форма слова?, як розглядати стіл і

столи і под. – як синоніми? омоніми? різні значення багатозначного

слова? тощо), так і практичного змісту (як у такому випадку слід

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ