UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська фразеологія в аспекті національної ментальності (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8452
Скачало669
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українська фразеологія в аспекті національної ментальності

 

Із середини 70-х – початку 80-х рр. ХХ ст. у фразеології – дещо

пізніше, ніж в інших галузях лінгвістики – стала відчутною криза

структурно-семантичної парадигми: системно-класифікаційний підхід себе

вичерпав. Оцінки попереднього студіювання фразеології стимулювали пошук

нових шляхів осмислення ідіоматики з точки зору реалізації в ній

людського фактора. Цей період ознаменувався цілком очевидним переходом

до антропоцентричної парадигми у вивченні мови, що посилило інтерес до

осмислення проблеми з нових позицій. Стає насущним розглядати

фразеологію у колі етнолінгвістики, лінгвокраїнознавства та

культурології. Звучать заклики звертатися до творця, носія, користувача

мови – до людини, до конкретної мовної особистості, вивчаючи національну

мову разом з історико-, етно-, соціо- і психолінгвістичними

особливостями її носіїв [Караулов 1987 : 7]. Фразеологічний корпус мови

– особливо благодатний матеріал для дослідження цієї взаємодії, оскільки

в ньому концептуалізовані не тільки знання про суто людську наївну

картину світу, але й ніби запрограмована участь цих мовних сутностей

разом з їх вживанням у міжпоколінній трансляції еталонів й стереотипів

національної культури [Телия 1996 : 9].

 

Нові тенденції в дослідженні фразеології у посткласичному періоді її

існування зберігаються у працях, які аналізують синхронно-зіставний план

(Райхштейн 1980; Солодуб 1985; Манакин В. Н. 1994; Дубичинский 1993(.

Другий аспект, який чітко прослідковується в україністиці, – це

потрактування фразеологізмів з позицій етнокультури,

лінгвокраїнознавства (Голубовська 2002; Бабич 2002; Кузь 2002; Остапович

1996; Кононенко 1996; Жайворонок 1996(.

 

Серйозні, науково обґрунтовані праці з сучасної української фразеології

презентує А. Івченко, який, між іншим, називає важливим здобутком в

історико-етимологічному вивченні слов’янської фразеології книгу

білоруського дослідника В. Коваля “Східнослов’янська етнофразеологія:

деривація, семантика, походження (Гомель, 1998) і вважає, що ця книга

“приречена” на уважне прочитання й студіювання. В. Коваль поставив за

мету обґрунтувати потребу створення нового наукового напряму –

етнофразеології, яка вивчає фразеологічні одиниці в їх зв’язку зі сферою

народної духовної культури: звичаями, обрядами, віруваннями,

традиційними (переважно народно-міфологічними) уявленнями про предмети

та явища довколишнього світу, що має постати. Таким чином, фразеологія

залишається в полі зору мовознавців, і за останні роки ця галузь досягла

нового рівня розвитку.

 

Фразеологія виникає в національних мовах на основі образного уявлення

про дійсність і відображає побутово-емпіричний, історичний або духовний

досвід мовного колективу. Цей досвід безумовно пов’язаний з культурними

традиціями народу, бо суб’єкт номінації та мовленнєвої діяльності – це

завжди суб’єкт національної культури, національного менталітету.

Фразеологічний склад мови відображає особливості національного

світобачення та самобутності народу-носія. Подібне розуміння специфіки

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ