UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська мова в контексті теорії крос-культурної комунікації: до питання про пріоритетні напрямки лінгвістичних досліджень (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3535
Скачало310
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українська мова в контексті теорії крос-культурної комунікації: до

питання про пріоритетні напрямки лінгвістичних досліджень

 

Американські антропологи Кейвін Аврач та Пітер Блек зазначали у своїй

праці, присвяченій проблемам крос-культурних конфліктів, що культура,

носієм якої виступає певна особа, дає нам “лінзу”, через яку ми бачимо

світ; “логіку”, за допомогою якої ми його організовуємо; “граматику”,

завдяки якій він набуває сенсу” [Avruch and Black 1993]. З цим

положенням не можна не погодитися, оскільки саме багатогранність

людського суспільства, національно обумовлена специфіка, що виявляється

у моделях світогляду і світосприйняття, визначають різницю в поведінці

представників різних етнічних колективів, відмінність їх реакцій на одні

і ті ж події, неоднозначну інтерпретацію одних і тих же фактів, і в

кінцевому результаті – різні мовні сценарії, які вони реалізують у

процесі комунікації. Усвідомлення цього є запорукою встановлення

міжнаціонального контакту, уникнення міжкультурного конфлікту,

формування крос-культурної комунікативної компетенції.

 

Особливої актуальності ці проблеми набули в другій половині ХХ-ого

століття, коли виникла об’єктивна потреба у встановленні ділових і

політичних контактів з представниками інших культур, коли розпочалися

процеси, відомі сьогодні як технологічна революція, глобалізація

економічної діяльності, інтернаціоналізація культурного життя. Одночасно

відбувалися зміни у світоглядних цінностях носіїв європейської

цивілізації, європоцентричні підходи в галузі гуманітарних і суспільних

наук поступилися позиції відкритості до сприйняття набутків інших

культур, і не лише сприйняття, а й визнання абсолютної цінності кожної

культури, незалежно від того, чи є це культура високоосвіченої,

технологічної європейської нації чи невеличкої острівної країни,

зосередженої на внутрішньому емоційному світі особистості. Як зазначає

Міра Бергельсон, людство усвідомило загрозу культурної уніфікації, до

чого могло призвести знищення величезної кількості традиційних культур і

мов, і це дало поштовх формуванню нової групи антропологічних дисциплін,

які базувалися на новому феномені в історії людства – відкритому і

щирому інтересі народів планети один до одного [Бергельсон 2003]. Серед

цих дисциплін – етнолінгвістика, етнопсихолінгвістика, соціолінгвістика,

лінгвокультурологія, етнографія мовлення Д.Х.Хаймса (ethnography of

speaking), народне мовознавство Х.Хьонігсвальда (folk linguistics),

когнітивна лінгвістика, етнолінгвістична семантика,

етнопрагмалінгвістика, теорії комунікації тощо.

 

Як досить часто буває в історії науки, на момент усвідомленого

суспільством запиту на вивчення міжкультурних взаємодій, зокрема в мові,

вже було нагромаджено чималу теоретичну базу та проведено численні

практичні дослідження. Серед піонерів такого етнокультурного підходу до

аналізу мов найвизначніше місце займає американський антрополог і

лінгвіст Франц Боас, який своїми роботами, присвяченими мовам

північноамериканських індіанців, здійснив наприкінці ХІХ-го – на початку

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ