UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМовна свідомість як поняття лінгвістики (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6049
Скачало399
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Мовна свідомість як поняття лінгвістики Принципу історизму в

історико-лінгвістичних дослідженнях треба витримуватися системно й

послідовно: не лише щодо форм існування мовної матерії в її динаміці, а

й стосовно всієї сукупності лінгвістичних і екстралінгвістичних

чинників, які цю мовну матерію породили. Тривалий час у вітчизняних

історико-мовознавчих працях не брали до уваги такий важливий чинник, як

мовна свідомість досліджуваного періоду, хоча певною мірою цієї проблеми

торкався В.Виноградов. Уважаючи, що історія мови літературно-художніх

творів органічно входить у загальну історію мови і разом із нею – в

історію культури, він наголошував на тому, що словесна структура

художнього твору повинна розкриватися в контексті сучасного йому

“мовного життя” [Виноградов 1930: 20].

 

Питання мовної свідомості в діахронії привертають останнім часом пильну

увагу українських і зарубіжних лінгвістів [Єрмоленко 2000; Єрмоленко

2003; Мацюк 2001; Вендина 2002; Живов 1996; Успенский 1996]. Предметом

дослідження стають мовні уявлення книжників Московської Русі другої пол.

XVII ст. [Сиромаха 1979], мовна свідомість Московської Русі [Успенский

1996], мовна рефлексія минулих історичних епох [Запольская 1998] тощо.

Реконструкція мовної свідомості попередніх періодів є одним із важливих

завдань сучасної історичної лінгвістики, оскільки дає можливість

“зсередини” подивитися на мовні явища і процеси минулого, а також на

питання мовної норми.

 

Дослідники виділяють два підходи щодо розуміння мовної свідомості.

Г.М.Яворська використовує терміни “мовна свідомість” і “лінгвістична

свідомість” як синоніми, щоб відрізнити зміст поняття “мовна свідомість”

від тлумачення О.С.Ахманової як “особливостей культури та суспільного

життя даного людського колективу, що відзначили його психічну

своєрідність і відобразилися у специфічних рисах даної мови” [Яворська

2000: 143]. Г.М.Яворська пропонує модель дії мовної свідомості з

урахуванням того, що рефлексія над мовою, на думку дослідниці, може

реалізуватися у двох основних планах: перший (поверхневий) її рівень

складається з поглядів на мову, характерних для даної мовної спільноти

або окремих суспільних верств; другий (глибинний) рівень реалізується у

мовній поведінці, а саме – в активному виборі мовних варіантів, які

вважають правильними чи більш прийнятними, за рахунок інших варіантів,

що сприймаються, відповідно, як непридатні [Яворська 2000: 143]. Отже,

“мовна свідомість постає як сукупність культурно й соціально зумовлених

установок щодо мови, які відбивають колективні ціннісні орієнтації”

[Яворська 2000: 145]. Таке розуміння певною мірою співзвучне з

традиційним у польському мовознавстві трактуванням мовної свідомості як

усвідомлення наявних у підсвідомості суспільних мовних норм, що є

особливо важливим у моменти вагання щодо правильності певної форми або

слова (Go??b 1968: 568).

 

Г.П.Мацюк, услід за І.І.Коваликом, розрізняє практичну лінгвальну

свідомість носія мови і теоретичну лінгвістичну свідомість носія мови –

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ