UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрийоми словесної орнаментації в українській бароковій поезії (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3106
Скачало257
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Прийоми словесної орнаментації в українській бароковій поезії

 

Бароко стало мистецтвом, до якого звернулися представники культур

різних народів. Розпочавшись в Італії та Іспанії і поступово

розповсюдившись на інші країни Західної Європи, бароко почало свій рух

на схід, і як явище духовної й естетичної культури швидко стало

претендувати на панівне становище, у тому числі в літературному житті.

Поетика бароко не тільки впливала на локальні літературні смаки, а й

набувала національних рис. Саме бароко виявилося найбільш суголосним

емоційній українській душі.

 

Бароко є синтезом культур Середньовіччя і Ренесансу, але, незважаючи на

це, воно має свої, властиві тільки йому, риси. Це – “рухливість,

динамізм, у пластичному мистецтві... любов до складної кривої лінії, на

відміну від простої лінії та гострого кута чи півкола ґотики та

ренесансу” [Чижевський 1994 : 240]. У мові художньої літератури – це,

відповідно, використання вигадливих, вишуканих, складних форм. Взагалі

стиль бароко характеризується великою увагою до словесної орнаментації

твору. За нашими спостереженнями, крім обов’язкових прийомів словесної

орнаментації, а саме: вишуканих порівнянь, несподіваних алегорій,

нагромадження синонімів, епітетів, ефектних протиставлень, оксюморонів

тощо, ними могли бути й особливі складні синтаксичні конструкції, а

також незвичне поєднання стилістичних фігур і тропів.

 

Барокові поети віддавали данину інтелектуалізмові, любові до фрази,

словесній віртуозності, так званому вітійному стилю, який за словами

М.Ласло-Куцюк, характеризує літератури Європи часів Ренесансу, і ще

більше посилюється в час бароко [Ласло-Куцюк 1974 : 133]. Але, як

відомо, використання урочистого вітійного стилю “плетіння словес” у

поезії українського бароко було продовженням власних традицій, лише

переосмислених за канонами нового стилю.

 

Стиль цей став загальним для християнського слов’янства у XIV – XVI

століттях. Як стиль експресивно-емоційний, він розвинув емоційну

виразність мови, змусив письменників уважно ставитися до значення слів,

до їх звучання. І цей пишний урочистий стиль знайшов свої засоби в

українській поезії нової доби, зокрема, засоби мовного декору.

 

Відомий дослідник стилю бароко А.Макаров виводить схильність

українського бароко до прикрашування з національної ментальності

українців, зокрема їх схильності до відчуття святковості, поетичності з

не одразу помітним відтінком легкої задуми, ледь відчутного суму через

те, що будь-який розквіт швидкоплинний і невічний [Макаров 1994 : 211].

 

Досліджуючи українське низове бароко, Г.Пехник наголошує, що частка

мовного декору в низовому бароко зводиться до художнього мінімуму.

Пояснює вона таку особливість українського низового бароко тим, що

“внаслідок своєї спрямованості на людину з народу низове бароко

відмовляється від тих художніх засобів і творчих принципів, які

утруднюють прогнозовану рецепцію” [Пехник 2001 : 12]. Поезія ж високого

бароко мала свого читача – читача компетентного, який через формально

ускладнений зміст міг проникнути у прихований внутрішній зміст твору;

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ