UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановлення моделі української культурно-історичної школи у фольклористиці (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6020
Скачало379
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Становлення моделі української культурно-історичної школи у

фольклористиці

 

Гортаючи сторінки історії світової гуманітарної науки, ми ще раз

переконуємось, якого масштабного резонансу досягла у минулому сторіччі

культурно-історична школа як одна з найбільш солідних наукових теорій

інтерпретації процесу словесної творчості. Але водночас нас не може не

занепокоїти той факт, що серед іменного реєстру адептів цієї наукової

фольклористичної та літературознавчої школи до останнього часу фактично

не було знайдено місця для українських діячів філологічної науки. Хоча,

як ще у 1925 р. слушно зауважив Леонід Білецький, котрий почав

систематично осмислювати науково-методологічні основи нашого

літературознавства та фольклористики, необхідно вивчати історію

української науки за її внеском у світову теоретичну думку, тобто "на

перше місце висунути ідеї та методологічні принципи українських учених,

з(ясувати їх значіння не лише в українській науці, але взагалі, й цим

дати зрозуміти молодим сучасним і майбутнім ученим, що перш аніж

наслідувати західноєвропейські ідеї, треба конче заглянути в нашу

наукову скарбницю, яка ці ідеї перетворила українським генієм чи

талантом, видобула звідтам своєрідну науково-ідейну іскру, яка, може, й

краще освітила темряву наукової праці, котру молодше покоління не так

добре знає" [1, c. 6].

 

Крім того, у процесі вирішення поставленого перед нами завдання треба

спростувати ще одне стереотипне уявлення, що ніби українські вчені,

зокрема фольклористи, мали великі здобутки на емпіричному рівні – у

виданні колосального "сирого" матеріалу, але дуже мало зробили для його

осмислення, для аналізу й синтезу. Приступаючи до висвітлення

несправедливо зігнорованого радянською фольклористикою наукового доробку

українських фольклористів ХІХ ст. (М. Максимовича, О. Бодянського,

П. Куліша, М. Костомарова), вважаємо за доцільне найперше

схарактеризувати теоретичну загальноєвропейську модель

культурно-історичної школи, для того, щоб з(ясувати своєрідність її

українського варіанту, а також довести хронологічний пріоритет окремих

наукових ідей, проголошених українськими вченими-романтиками.

 

У середині ХІХ ст. у європейській науці відчутним стає вплив

позитивізму – теоретичної підвалини культурно-історичної школи,

основоположником якої вважають французького вченого Іпполіта Тена.

Утвердженню позитивістського напряму у філософії передували ідеї

Просвітництва, що проголосили могутність людського розуму, визначивши

його як велику акумулюючу силу, вищий критерій оцінки в усіх сферах

людського буття. Система наукових поглядів позитивістів стала

універсальною схемою дослідницької діяльності вчених, з різним ступенем

адекватності відображаючись у їх пізнавальних студіях. Отож і в основі

концепції І. Тена, яка репрезентує філологічну науку, лежить постулат

позитивізму про єдність законів і причин, що породжують явища фізичні й

моральні.

 

Беззаперечною заслугою представників філософії позитивізму стало те, що

вони забезпечили побудову всіх наукових дисциплін на об(єктивних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ