UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНомінація як об’єкт лінгвістичних досліджень: історія становлення і сучасність (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6874
Скачало470
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Номінація як об’єкт лінгвістичних досліджень: історія становлення і

сучасність

 

Усі нові явища обов’язково потребують лінгвального осмислення, про що

свідчить і вся історія лінгвістики як науки. Передусім завданнями

“опікується” одна із галузей лінгвістики – ономасіологія. У цій роботі

спробуємо простежити історію і сучасний стан вивчення теорії номінації

на різних рівнях мови, визначити основні суперечності і причини їх

потрактування. Джерела теоретичної ономасіології сягають часів

античності. Теорія іменування була складовою важливу галуззю античної

філософії та зумовлювала зацікавленість останньої питаннями природи

мови. Це питання вирішувалося значною мірою на матеріалі аналізу

виникнення імен, їх істинності або неправдивості, вмотивованості чи,

навпаки, довільності зв’язку між змістом і формою слова [Языкознание

1998: 345]. Деякі засадничі положення ономасіології сформувалися задовго

до утвердження її як самостійної дисципліни. Про це свідчать, зокрема,

такі факти. Від середини ХІХ століття відбувається становлення

ономасіології на лексичному рівні – в ідеографічній лексикографії

(теорія і практика тезаурусних словників), а також пізніше – цикл

досліджень назв тварин та рослин, термінах спорідненості тощо.

 

Вивчення слів як засобів мовного позначення речей, предметів

матеріальної і духовної культури йде від початку ХХ-го століття у

зв’язку з напрямком „Слова і речі” („Worter und Sachen”). У цьому

напрямку працювали такі німецькі вчені, як Р. Мерінгер, Г. Шухардт та

інші. Однак ономасіологія як самостійна лінгвістична галузь вивчення

слів як засобів позначення зі своїм предметом і методами дослідження

оформилася лише в середині ХХ-го століття. Її становлення пов’язують із

працями Л. Вейсгербера, В. Краузе, Ф. Дорнзейфа, Б. Кводі.

 

Уперше сформулював завдання цієї науки німецький учений А. Цаунер: „Ми

маємо в мовознавстві два розділи, перший відштовхується від зовнішнього,

від слова і задає питання, яке поняття пов’язано з ним звідси –

семасіологія; другий бере за вихідний пункт поняття і встановлює, яке

позначення, найменування має мова для цього поняття, звідси –

ономасіологія. Її завдання – ...досліджувати, чому мова використовує те

або інше слово для позначення того або іншого

поняття” [Quadri 1952:852]. Отже, теорія номінації розвивалася передусім

як теорія, орієнтована на пояснення шляху від речі до її позначення,

тобто шляху від предметного світу до номінації окремих фрагментів світу.

Щоб бути одиницею номінації, ця одиниця повинна відповідати одній вимозі

– позначати, бути назвою, виділяти об’єкт номінування як окрему

сутність, здійснювати номінативну функцію, „тобто репрезентувати

виділений в акті номінації об’єкт засобами мови і замінювати далі цей

об’єкт його ім’ям у мовній діяльності” [Кубрякова 1986:38].

 

В основному в поле зору дослідників потрапляли власні імена, які й

сприяли виділенню ономасіології як окремої дисципліни. Пізніше власні

назви стали об’єктом ономастики, залишивши ономасіології галузь

загальних назв.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ