UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗустрічі з непростими (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2415
Скачало166
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Зустрічі з непростими

 

Відьми дожили до кінця ХХ-го сторіччя, але не кожному доводилося з ними

зустрічатися. Чи не тому розповіді про моє рандеву з унікальною

гуцульською відьмою – гадєркою – заінтригували слухачів. Оскільки про

гадярів (гадярок) у фольклористичній літературі інформація надто скупа

(є дещо в О.Кольберґа, "Pokucie"), то вирішив про криворівнянську

непросту написати нарис, який би зобразив постать незвичайної

особистості разом з тією аурою, якою її оточила буйна міфологічна

фантазія гуцулів. Хронотоп здобуття інформації про загадкову начальницю

змій послужив своєрідним сюжетом белетризованої нарації. У цьому вступі

до нарису "Гадєрка" варто згадати й про інші мої зустрічі з непростими,

і не тільки на Гуцульщині.

 

Феномен відьми концентрує у собі мрію людини вийти поза межі можливого з

тісного реального світу, що й породило народний химерний роман, любовний

роман відьми з чортом, – твориво нескінченне, парадоксальне й пікантне.

Від приземленого побуту, від професії доярки чужих корів наша відьма

стартує у "примхливих оповіданнях" аж до зір. Цей пракосмонавт згрібає

зорі у глечик і зберігає їх під покришкою на полиці. Надто цікавий

парубок, котрий заглянув під покришку, був покараний, але не дуже

жорстоко: зорі обліпили його голову, і "зореносець" вже не міг їх

позбутися до скону (А.Свидницький [1]). "Випадок" не стільки трагічний,

як трагікомічний. Та й сама "відьма зла" в українському химерному романі

– постать скоріше комічна, ніж істота жахлива. В іншій своїй іпостасі –

чарівниці – вона може бути привабливою. "Дівчино-чарівниченько" – таке

звертання є компліментом українського парубка своїй коханій,

компліментом неможливим у перекладі цієї фраземи-міфологеми російською

мовою: "девушка-колдуньица". Коли Пантелеймон Куліш докоряв Богданові

Хмельницькому, який, мовляв, "радився із відьмами", то Іван Франко

відповів, що то "чей же не провина, а загальна ціха тих віків, – і не

такі люди тоді були забобонні" [2, с.167]. Від себе зауважу: добре, що

наш гетьман радився з непростими – відьмами, а не палив їх так, як це

робили в його час і аж до ХVІІІ-го сторіччя включно в Західній Європі.

 

Народно-міфологічне уявлення про сувору субординацію відьом своєму

диявольському начальству може сприйнятися нині як пародія на

централістську систему партійного життя при комуністичному режимі.

Партійна дисципліна зобов’язувала відьом прибувати до столиці на шабаш –

зліт чи з’їзд, або ж сесію – з таким порядком денним:

 

1) звіт Центральному комітетові про свою діяльність;

 

2) перспективи дальшої роботи серед населення;

 

3) оргіястична частина.

 

Їздили відьми і в закордонні відрядження чи то для участі у

спортзмаганнях, чи в торговельних справах. Запис Лесі Українки:

 

Ой ти, бабо, ой ти, стара відьмо,

 

Запрягаймо й їдьмо

 

За границю по пшеницю… [3, с.102].

 

За іншими джерелами, на кордоні відьми займалися фехтуванням дерев’яними

шаблями. Очевидно, міфологема "границі" символізує "можливість" переходу

відьми зі світу реального в ірреальний, потусторонній; перебування її на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ