UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСербські сюжети української фольклорної балади (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2187
Скачало208
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сербські сюжети української фольклорної балади

 

В основу цієї статті лягла пісня-балада, записана від матері в 1977 р.

й опублікована у збірці пісень з її голосу "Ой зацвіла черемшина" (Київ,

1981). Спершу – текст пісні:

 

Ішли женці жито жати

 

Та й забули серпи взяти.

 

Серпи взяли, хліб забули,

 

Які ж тото женці були?

 

Як нажали по сніпочку,

 

То зломили по серпочку.

 

Ходить сербан по риночку,

 

За ним дівча у віночку:

 

"Ой сербане, сербаночку,

 

Возьми мене за жіночку".

 

"Зчаруй, дівко, брата свого,

 

Дістанеш ня молодого".

 

"Я не вмію чарувати,

 

Не навчила мене мати".

 

"Йди до саду вишневого,

 

Злапай їжа зеленого,

 

Посічи го дрібнесенько,

 

Зготуй його скоресенько.

 

Брат приїде із дороги

 

І закличе: "Сестро, води".

 

"На ти, братцю, того пива,

 

Що (сь го не пив, як я жила".

 

А брат п(є і з коня летить:

 

"Вважай, сестро, в мене діти".

 

"Би (м на діти уважала,

 

Чарів би (ти не давала".

 

"Продай, сестро, коня мого,

 

Рятуй мене молодого".

 

"Не на то (м тя чарувала,

 

Щоби я тя рятувала".

 

Нема брата, ні сербанця,

 

Пішло дівча за жебрачка,

 

Жебрак ходить, торбу носить,

 

Все за собов дівку водить [1, c. 18-19].

 

Відкинувши перших шість рядків як механічну контамінацію не зв(язаних

між собою сюжетів, зупиняєшся перед запитанням: чому саме сербин

намовляє дівчину отруїти брата? Та ж у середовищі, де побутувала пісня,

навіть етнічну самоназву пер-

 

сонажа вказано не зовсім правильно: "сербан". Це спонукує до пошуків

інших варіантів цього сюжету. Їх виявляється багато, зокрема зібраних у

книзі "Балади. Кохання та дошлюбні взаємини" (Київ, 1987). Таке

намовляння на отруєння звучить то з уст "верменятка", тобто вірменина,

то "дворянини", а то й просто "козака". Отож, акцент тут не національний

і навіть не соціальний, а передусім етичний.

 

А коли визнати пріоритетним саме етичний аспект цієї сюжетної колізії,

то постає проблема мотивації отруєння брата та моральної науки, яка

звідси випливає. Звернемо увагу, що цей сюжет побутував переважно у

трьох місцевостях України – на півдні, зокрема на території сучасних

Херсонської та Одеської областей, на Поділлі та на Буковині. Але перед

українським фольклористом та істориком літератури Миколою Сумцовим,

автором праці "Народні пісні про отруєння зміїною отрутою", відкрився

значно ширший ареал побутування цього сюжету. Хоч учений застерігав, що

питання про походження циклу про отруєння брата сестрою – темне, він усе

ж ладен був виводити його з давніх фантастичних казок, у яких "мати

закохується у велетня, чудовисько, чаклуна чи просто сусідського царя,

вбиває свого чоловіка і хоче звести зі світу сина, який переважно

виявляється бунтарем і мстить потім матері та її коханцю" [2, c. 260].

М. Сумцов припускає, що цей мотив з казки проник у повість, зокрема у

французький роман про Бову Королевича та його численні італійські

паралелі, а відтак поширився серед інших народів. Казковий мотив міг, на

думку дослідника, у Франції та Італії перерости у пісенний сюжет із

заміною матері братом або сестрою і поширитися у цьому варіанті серед

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ