UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФункціональна топологія концептів як одиниць культури (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2503
Скачало227
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Функціональна топологія концептів як одиниць культури

 

У контексті сучасних досліджень з когнітивної лінгвістики на особливу

увагу заслуговує проблема функціональної топології концептів. Її

актуальність обумовлена тим, що в лінгвістичних дослідженнях ще не

розроблене саме поняття топології концептів. Як таке ми віднаходимо його

лише в одній із робіт С.Г.Воркачова, де автор говорить про особливості

функціонування концептів в окремих сферах суспільної свідомості

[Воркачев 2002]. Зрозуміло, що зазначене тлумачення цього ще не

усталеного в лінгвістиці терміна вимагає диференціації у плані

розмежування як топології концептів взагалі, так і функціональної

топології зокрема, що власне і буде предметом нашого дослідження.

 

Саме поняття “топологія” запозичене з математики, де воно окреслює

окремий розділ цієї галузі знання, що вивчає властивості фігур, які не

змінюються за будь-яких деформацій... [СЭС:1336], і фігурує в контексті

різних теорій простору, де розрізняють топології: загальну,

геометричну / алгебраїчну, функціональну, класичну / реальну,

внутрішню / зовнішню, фрактальну, диференціальну, комп’ютерних сіток,

предметної структури тощо [ИОМ 1968; Колмогоров 1981; Чайлахян 2001;

Нохрин 2003; Пуртов 1998]. Лінгвістична інтерпретація частково

представлена у монографічному дослідженні Л.В.Полубіченка. Автор адаптує

це поняття до проблеми розуміння історико-філологічного фону (контексту)

художнього твору, тобто інформативної компетентності читача щодо історії

та матеріальної культури народу, географії, економічного й політичного

устрою країни, її літературного та культурного життя тощо. У зв’язку з

чим дослідник вводить поняття “філологічна топологія”, під яким

усвідомлює “загальні інваріантні знання, необхідні читачеві для

розуміння того чи іншого художнього твору”, а також розглядає в цьому

контексті питання щодо характеру та обсягу таких знань. Іншими словами,

філологічна топологія, за визначенням Л.В.Полубіченка, охоплює проблеми,

пов’язані із дослідженням “вертикального контексту”, тобто

історико-філологічної та соціально-культурної інформації, об’єктивно

закладеної у тому чи іншому художньому творі, як його невід’ємної

частини, а також “фонових знань” як таких, що є належністю людини

[Полубиченко 1988: 4, 6-7, 17].

 

В аспекті нашого дослідження видається також актуальним оперування ще

одним математичним поняттям –“топологічний простір”, відповідно

вживаного на позначення множини, що складається з елементів будь-якої

природи (їх умовно називають точками), в якій у той чи інший спосіб

визначені граничні співвідношення, тобто якась система підмножин, яку

прийнято також називати відкритими множинами простору [ИОМ 1968: 437].

Іншими словами, топологічний простір розглядають як систему будь-яких

відкритих множин, між елементами яких встановлюються певні структурні

відношення. Мовою математики, щоб задати топологічний простір, потрібно

насамперед задати певну множину (Х) і в ній задати топологію (Т), тобто

вказати ті підмножини, які вважаються в Х відкритими. Задати топологію

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ