UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРеалізація категорії діяча в словотвірних гніздах російської, української і польської мов (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1453
Скачало202
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Реалізація категорії діяча в словотвірних гніздах російської,

української і польської мов

 

Зіставно-типологічне вивчення словотвірних гнізд (далі СГ) – актуальна

проблема сучасної дериватології [Петрухина 2000: 71; Тихонов 2001: 15;

Фатхутдинова 2003]. Довгий час розвиток словотвору загалом та зіставного

зокрема відбувався при зосередженні уваги науковців на словотвірному

типі [Білоус 1986: 40; Тихонов 1994: 160]. Проблематика та перспективи

зіставного опису словотвірних систем слов’янських мов на матеріалі СГ

накреслюються протягом останніх двадцяти років [Лукашанец 1981; Павленко

1982; Конфронтационное 1986: 248-249; Тихонов 1987; Лопатин 1987: 52-53;

Тихонов 1994 та ін.], але цей напрямок перебуває ще у стадії формування

і пошуків.

 

Представники структурної лінгвістики спробували зіставити СГ за

допомогою штучної мови-еталону аплікативної моделі [Лукашанец 1981;

Альтман…1987]. Запропонована методика, що ґрунтується лише на

частиномовну належність похідних, виявилася занадто обмеженою як для

власне описового, так і для зіставно-типологічного вивчення СГ та

потребує розширення в плані семантики [Фатхутдинова 2003: 150]. Аналіз

СГ повинен враховувати їх формальні та семантичні параметри.

 

На структурно-семантичні особливості СГ, як відомо, значною мірою

впливають різноманітні показники вихідного слова, передусім його

належність до певної лексико-семантичної групи (далі ЛСГ). Зіставлення

СГ слів окремої ЛСГ на внутрішньо- і міжмовному рівнях уможливлює

виявлення спільних і специфічних ознак їхньої організації. Вважаємо, що

перспективним щодо з’ясування міжмовної еквівалентності комплексних

одиниць є не тільки зіставлення СГ однієї ЛСГ, а також аналіз СГ,

вершини яких генетично споріднені.

 

Об’єктом дослідження є СГ з вершинами сажать (садить), садити (саджати,

садовити, сажати) і sadzi? (sadza?, sadowi?) у російській, українській і

польській мовах ХІХ–ХХ ст. Укладання СГ здійснено з урахуванням як

літературних, так і позалітературних (територіально- і

соціально-діалектних) компонентів.

 

Як і В. Г. Фатхутдінова, яка спирається на концепцію О. А. Земської,

співвідносимо поняття конкретної словотвірної парадигми (далі СП) з

конкретним СГ. СГ – сукупність таких СП, а також сукупність словотвірних

ланцюжків (далі СЛ) [Фатхутдинова 2003: 150-151].

 

Завдання пропонованої статті полягає в з’ясуванні того, яким чином (у

якому обсязі, за допомогою яких засобів тощо) в аналізованих СГ

реалізується категорія діяча, яка, є однією із семантичних позицій

типової СП слов’янського дієслова.

 

Категорія особи, що є ширшою від категорії діяча, у словотворі об’єднує

похідні, які утворилися від дієслів, іменників, прикметників і

дієприкметників. До nomina agentis, тобто до іменників із значенням

діяча, зараховуємо лише девербативи (пор. з позицією в [Маркарьян …1990:

25]).

 

Семантична структура як базових дієслів, так і префіксальних і

суфіксальних дієслів першого й подальших ступенів у зіставлюваних СГ

російської, української і польської мов, як свідчить аналіз словникових

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ