UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУніверсальна категорія аспекту в українському етноваріанті (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2424
Скачало223
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Універсальна категорія аспекту в українському етноваріанті

 

Однією з провідних галузей функціональної лінгвістики є функціональна

граматика, об’єктом вивчення якої є закономірності функціонування

одиниць мови. Головний підхід до дослідження лінгвальних одиниць –

інтегративний: одиниці різних мовних ендосистем розглядають у системній

єдності виконуваних семантичних функцій. Предметом функціональної

граматики є граматична транссистема мови (така, що пронизує усі

ендосистеми) у її взаємодії з концептуальною картиною світу, а через її

призму – з позамовним універсумом. Функція відображення позамовного

довкілля у вигляді мовної картини світу об’єднує різнорівневі засоби в

єдину, ієрархічно організовану та чітко структуровану систему.

 

Серед проектів функціональної граматики, що співіснують у сучасній

лінгвістиці досить привабливою є інтерпретаційна модель, якої

дотримуються дослідники, що поділяють засадничі теоретичні принципи та

позиції лінгвістичної школи на чолі з О.В. Бондарком. Становлення теорії

функціонально-семантичних полів (ФСП) О.В. Бондарка відбувалося в

процесі дослідження категорії дієслівного виду (на матеріалі російської

та деяких слов’янських мов) як граматикалізованої частини більш широкого

понятійного поля – аспектуальності, домінантою якого є семантична

категоріальна ознака “внутрішній” час дієслівного процесу”, або ж

“характер перебігу та розподілу дії в часі” [Теория… 1987: 41].

 

Пошуки у відносно новій для українського мовознавства галузі –

аспектології, теоретичне підґрунтя для яких було закладено в працях

В.М. Русанівського [Русанівський 1959; 1971], продовжили сучасні

дослідженнями: [Бондар 1996, Загнітко 1990, Соколова 2003], однак разюча

диспропорція між значною кількістю аспектологічних праць, написаних на

матеріалі російської мови та поодинокими студіями, присвяченими

дослідженню аспектуальної специфіки українського дієслова, спонукає до

подальшого освоєння царини аспектології на ґрунті української мови.

 

Дієслово – частина мови, яка “просотана” часовою семантикою, тому цілком

закономірна його названо “часівник” у граматиці Є. Тимченка та

“Zeitwort” (буквально “часове слово”) в німецькій мові. Але серед

функціонально-семантичних категорій, об’єднаних функцією етноваріантного

відображення онтологічного феномена “час” лише аспектуальність пронизує

всю систему дієслівних форм сучасної української мови, маркуючи кожну з

них однією з опозиційних ознак свого граматичного ядра. Це свідчить про

репрезентацію аспектуальності та виду на віртуальному рівні мовного

знака, що засвідчує когнітивність видової семантики [Загнітко 1993:

213]. Разом із тим, проблема когнітивного підґрунтя семантичної

категорії аспектуальності як інваріантної категоріальної ознаки, яка

виступає в тих чи інших варіантах у мовних значеннях, належить поки що

до недостатньо досліджених аспектологічних проблем, а існуючі хронотипні

“візитівки” аспектуальності, найбільш популярними з яких є “характер

перебігу та розподілу дії у часі” О.М. Пєшковського та “внутрішній час”

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ