UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПредикатна мотивація назв лікарських рослин в українській мові (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2666
Скачало291
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Предикатна мотивація назв лікарських рослин в українській мові

 

Сучасні лінгвістичні студії у царині когнітивної ономасіології дають

змогу по-новому підійти до розв’язання проблеми мотивації. Ураховуючи

доробок традиційного словотвору (О.І. Блінова, К.Г. Городенська,

В.О. Горпинич, О.А. Земська, Є.А. Карпіловська, Н.Ф. Клименко,

І.І. Ковалик, В.В. Лопатін, В.М. Немченко, Я. Пузиніна, І.С. Улуханов,

І.Т. Яценко та ін.), О.О. Селіванова пропонує оригінальну типологію

мотиваційних процесів, що ґрунтується на специфіці вибору мотиваторів із

певних фрагментів знань про позначуване. Слідом за О.О. Селівановою,

виділяємо три типи мотиваційних відношень, притаманних найменуванням

лікарських рослин: пропозиційно-диктумний, асоціативно-термінальний,

змішаний.

 

Матеріали дослідження дають змогу визнати пріоритет у процесі формування

досліджуваної мікросистеми українських ботанічних найменувань

пропозиційно-диктумної мотивації, оскільки значна частина інформації про

світ має адекватний, об’єктивний характер і пов’язана із прямими

значеннями мовних одиниць. Одним із її різновидів є

предикатно-аргументна, що ґрунтується на “селекції мотиватора із зони

істинної інформації про об’єкт, яка безпосередньо отримана в процесі

пізнавально-практичної діяльності номінаторів і репрезентована знаками в

прямих значеннях” [Селіванова 2000: 166–167]. Механізм

пропозиційно-диктумної мотивації є метонімічним, адже при творенні

фітонімів мотиватори позначають лише одну чи дві ознаки рослин за

суміжністю, у результаті чого висвітлюється позиційний зв’язок “частина

– ціле”, “дія – результат, об’єкт, місце” тощо. Центром

предикатно-аргументної структури є предикат, який пов’язує всі інші

компоненти інтеріоризованої ситуації. Здебільшого функцію предикатів

виконують дієслова – компактні найменування ситуацій і структур

дійсності, які неминуче тягнуть за собою уявлення про учасників ситуації

і важливі компоненти позначеної структури діяльності [Теория…1992: 54].

 

Загальну диференціацію предикатів пов’язують з їхньою суб’єктною

співвіднесеністю. Семантична класифікація дієслівних предикатів досить

детально розроблена в україністиці і ґрунтується на валентнісному

критерії, який ураховує кількість актантів предиката і їх семантичне

наповнення (Й.Ф. Андерш, І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська,

В.М. Русанівський та ін.). Так, І.Р. Вихованець виділяє шість типів

предикатів: дії, процесу, стану, якості, локативні та кількості

[Вихованець 1993: 137-138]. На думку О.О. Селіванової, когнітивно

зорієнтованою, найбільш прийнятною для завдань

когнітивно-ономасіологічного аналізу і достатньо детальною є

класифікація предикатів залежно від зв’язків із рівнем суб’єктів,

розроблена Ф.С. Бацевичем, оскільки розглядає предикати в первісному

значенні співвідносно з аргументними місцями [Селіванова 2000: 135;

Бацевич 1997: 122-123]. Незважаючи на те, що стосовно назв лікарських

рослин ця класифікація не є конкретизованою, оскільки всі стани,

процеси, дії, пов’язані з рослинами, відносяться до групи протікання,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ